Протокол виїзного засідання Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради України з питань приватизації

м. Ізмаїл 

11—12 липня 

2012 р.

Члени Комісії народні депутати України Мармазов Є. В., Унгурян П. Я., Каракай Ю. В. 11 липня 2012 року ознайомилися з роботою Посту регулювання руху суден «Вилкове» державного підприємства «Дельта — Лоцман», яке надає послуги з лоцманського проведення суден та регулювання руху суден в акваторіях та на підхідних каналах усіх морських портів та терміналів України, на Бузько-Дніпровсько-лиманському і Херсонському морських каналах, глибоководному судновому ході Дунай—Чорне море. Народні депутати України відзначили ефективність взаємодії операторів ДП «Дельта — Лоцман» та прикордонників Ізмаїльського прикордонного загону Південного регіонального управління Адміністрації Державної прикордонної служби України.

Під час обговорення питання порядку денного 12 липня 2012 року у приміщенні ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство» було відзначено необхідність законодавчого врегулювання правових, економічних та організаційних засад діяльності морських портів. Народні депутати України наголосили на тому, що положення Закону України «Про морські порти України» не передбачають приватизації стратегічних об’єктів портової інфраструктури, у т. ч. акваторій морських портів, гідротехнічних споруд, об’єктів портової інфраструктури загального користування, засобів навігаційного обладнання та інших об’єктів навігаційно-гідрографічного забезпечення морських шляхів, систем управління рухом суден. Разом з тим, вони звернули увагу на те, що цей Закон набирає чинності лише у червні 2013 року, отже є час для удосконалення окремих його положень, що викликають застереження.

Виконуючий обов’язки голови правління ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство» О. П. Долгов доповів про поточний стан фінансово-господарської діяльності та проблеми діяльності пароплавства в цілому.

Основними проблемами функціонування пароплавства є, по-перше, застарілий технічний стан флоту, по-друге, втрата стабільної вантажної бази, яка зумовлена як об’єктивними (друга хвиля світової економічної кризи, наслідки якої особливо відчутні в країнах Європи), так і суб’єктивними факторами (наслідки помилкових дій колишнього керівництва морської галузі та підприємств морегосподарського комплексу Придунав’я, некоординована політика пароплавства, портів і залізниці). Оскільки підприємство не розвивалося, а працювало на виживання, практично відбулася втрата морського флоту, річковий флот застарів і потребує модернізації та розвитку.

За підсумками роботи у 2011 році ПрАТ «УДП» отримало рекордний збиток — 67,1 млн. грн. (у порівнянні зі збитками у 65,4 млн. грн. у 2008 р., 38,0 млн. грн. — у 2009 р. та 3,0 млн. грн. — у 2010 р.). Причинами такого фінансового результату було: закриття навігації на р. Дунай внаслідок мілководдя; перебування річкового флоту пароплавства в експлуатації тільки 2/3 календарного часу; втрати вантажної бази і скорочення обсягів перевезення вантажів р. Дунай на 29%; великі витрати на довготривале утримання значної частини флоту у відстої, (зокрема, у 2011 році видатки пароплавства на утримання суден, які були виведені у відстій до 2011 року, склали 18 млн. грн.) тощо. Через збиткову діяльність останніми роками на початок 2012 року заборгованість ПрАТ «УДП» з першочергових поточних платежів, кредитних та гарантійних зобов’язань (включаючи постачальників і працівників підприємства) становила у доларовому еквіваленті близько 64,1 млн.

Для стабілізації фінансового стану керівництво ПрАТ «УДП» систематично проводить скорочення чисельності персоналу, обмежує зростання витрат на оплату праці, не проводить ремонт суден, якщо він економічно недоцільний і не підкріплений вантажною базою, прагне скорочувати витрати на утримання відстійного флоту шляхом його списання. Однак через довготривалість процедури списання та частої зміни політики Мінінфраструктури щодо цього питання на балансі пароплавства дотепер знаходяться судна, які необхідно було списати ще 3-5 років тому згідно з фінансовими планами і програмами стабілізації і розвитку.

З метою вільного оперування матеріальними і фінансовими ресурсами О. П. Долгов вважав доцільним виключити ПрАТ «УДП» зі списку підприємств, що не підлягають приватизації. На його думку, це дозволить у подальшому знайти інвесторів для проведення модернізації та оновлення флоту.

В обговоренні питання порядку денного взяли участь також Крук Ю. Б. (заступник голови Комітету ВР України з питань транспорту і зв’язку, очільник підкомітету з питань морського і річкового транспорту), Горобець І. А. (заступник директора Департаменту державної політики в галузі морського та річкового транспорту Міністерства інфраструктури України), Кальніченко В. А. (начальник Управління фінансового аналізу та відновлення платоспроможності Департаменту корпоративного управління Фонду державного майна України), Фуртатов Ю. В. (начальник Ізмаїльського морського торговельного порту), Строя С. К. (начальник Ренійського морського торговельного порту), Швидченко В. І. (начальник Морського торговельного порту «Усть—Дунайськ»), Ілько О. В. (начальник Управління морегосподарського комплексу, транспорту та зв’язку Одеської обласної державної адміністрації), Шевченко О. В. (заступник начальника управління СБУ в Одеській області), Бондар В. А. (заступник начальника Південного регіонального управління Адміністрації Державної прикордонної служби України).

Начальники портів дали позитивну оцінку Закону України «Про морські порти України», наголосивши, що він спрямований на розвиток морських портів, залучення серйозних інвестицій у галузь.

Учасники засідання обговорили окремі позитивні та негативні аспекти ідеї утворення виробничого об’єднання підприємств морегосподарського комплексу Дунайського регіону.

Крім цього, більшість промовців звертали увагу на необхідність захисту національних інтересів та комплексного вирішення проблем Українського Придунав’я, що має стратегічне значення для всієї країни, оскільки є місцем перетину найважливіших міжнародних шляхів Європи і Азії, які забезпечують зв’язок з державами східної і центральної Європи.

Значне занепокоєння народних депутатів України — членів Комісії — викликало різке зниження потенціалу розвитку підприємств морської галузі Українського Придунав’я, втрата ними конкурентоспроможності порівняно з портами Румунії та інших придунайських країн.

Така ситуація зумовлена як втручанням Румунії у гідрологічні процеси у вершині дельти Дунаю з метою розвитку власного судноплавства не на користь України (будівництво Сулінського каналу, дамби на мисі Ізмаїльський Чатал, каналу Черновода—Констанца та системи зрошувальних каналів на території Румунії, які беруть воду з українського Кілійського гирла), так і незбалансованою тарифною політикою в дунайських портах України (кількість та розміри різних зборів перевищують встановлені в інших країнах сплати у 2-4 рази), помилками та прорахунками у позиції України в Дунайських міжнародних організаціях (у т. ч. через постійну змінюваність представників відомств, що беруть участь у їх роботі).

Глибоководний судноплавний зв’язок Дунаю з Чорним морем також значною мірою монополізовано Румунією. Це призводить до поступової втрати Україною транзитного зв’язку з країнами Європи на користь Румунії, що негативно впливає на статус України як морської держави. Крім цього, Румунія планує продовжувати реалізацію великомасштабних гідротехнічних проектів і вже сьогодні займає домінуючу позицію в розвитку морського і річкового судноплавства, портового господарства у Дунайському та Чорноморському басейнах.

Потребують вирішення на рівні українсько-румунських двосторонніх відносин у галузі дунайського судноплавства питання заборони румунською стороною навантаження і розвантаження суден під українським прапором у портах Румунії як суден «третього прапора», проведення румунською стороною гідротехнічних робіт із землечерпання для підтримки глибин у Тульчинському гирлі та недопущення скидання ґрунту в українському руслі Дунаю, регулювання судноплавства та діяльності Адміністрації Низов’їв Дунаю, в т. ч. у районі п. Джуржджулешти тощо.

Важливим для функціонування підприємств морської галузі Українського Придунав’я є забезпечення сталих судноплавних глибин в українському руслі Дунаю (нині лише 5,5 м). Через невирішеність зазначеного питання морські судна, які йдуть до дунайських портів української ділянки вимушені користуватися румунським Сулінським каналом (7,2 м). Проблемним залишається також питання залізничного сполучення дунайських портів, особливо Ренійського, яке проходить через територію Молдови.

Начальник РВ ФДМУ по Одеській області О. М. Косьмін доповів про негативні аспекти постприватизаційного періоду, викликаних діяльністю рейдерів у Придунайському регіоні.

Беручи до уваги викладене, члени Робочої групи вирішили:

1. Доручити Голові Комісії Є. Мармазову звернутися до Президента України з пропозицією утворити при Раді національної безпеки і оборони України міжвідомчу комісію (робочу групу) щодо захисту національних інтересів та розвитку транспортної інфраструктури в Українському Придунав’ї за участю Міністерства закордонних справ України, Міністерства інфраструктури України, Служби зовнішньої розвідки України, Служби безпеки України, Одеської обласної державної адміністрації.

2. Доручити Голові Комісії Є. Мармазову звернутися до Кабінету Міністрів України з пропозицією усунути перешкоди та затримки у списанні морально та фізично зношених основних засобів, а саме — морських і річкових суден ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство», а також забезпечити приведення рівня акордних ставок на перевантаження, тарифів і зборів у дунайських портах України до конкурентного рівня з румунськими портами.

3. Направити матеріали регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області щодо негативних аспектів постприватизаційного періоду, викликаних діяльністю рейдерів у Придунайському регіоні, до Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України та Служби безпеки України.

4. Провести у вересні 2012 року разом із Комітетом Верховної Ради України з питань транспорту і зв’язку (за його згодою) спільний круглий стіл з приводу законодавчого врегулювання проблем сучасного розвитку морських портів України та забезпечення збереження та ефективного використання стратегічних об’єктів портової інфраструктури, що не підлягають приватизації в контексті прийняття Закону України «Про морські порти України».

5. Робочій групі Комісії поінформувати Комісію на одному із найближчих засідань про виконану роботу та прийняти її до відома.

6. Протокол виїзного засідання робочої групи Комісії надіслати до Комітету Верховної Ради України з питань транспорту і зв’язку.