Навіть останнє засідання Пленуму Верховного Суду України (ВСУ) України присвятили обговоренню люстраційних проблем. Зрештою судді ВСУ вирішили розпочати люстраційну процедуру з 1 грудня та... звернутися до Конституційного Суду України для встановлення конституційності положень Закону «Про очищення влади». 

«Звернутися до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності Конституції України (конституційності) п. 6 ч. 1, п. 2 ч. 2, п. 13 ч. 2, а також ч. 3 ст. 3 Закону України від 16 вересня «Про очищення влади», — йдеться у постанові Пленуму ВСУ, за яку проголосували 27 суддів із 43, при цьому 15 суддів проголосували проти. 

Виступаючи на Пленумі, Голова ВСУ Ярослав Романюк акцентував увагу на тому, що після набрання чинності законом про люстрацію до нього звернулися судді кількох столичних судів, а також Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ, які вважають, що норми закону про люстрацію порушують їхні права і становлять загрозу для незалежності у відправленні правосуддя. 

Я. Романюк вважає, що люстрація в органах державної влади, в суддівській системі зокрема, необхідна, але окремі положення затвердженого закону, на його думку, напряму порушують Конституцію. Зокрема, неконституційною нормою можна вважати положення закону щодо звільнення суддів, які під час акцій протесту, що відбувалися в Києві, надавали дозвіл на арешт активістів або ухвалювали начебто політично вмотивовані рішення щодо арешту. У ВСУ вважають, що без перевірки діяльності кожного окремого судді рішення щодо його люстрації є порушенням Конституції. До того ж Я. Романюк зауважив, що ці судді підлягають звільненню відповідно до затвердженого раніше Закону «Про відновлення довіри до судової системи». За словами Романюка, таким чином судді можуть зазнати подвійного покарання, що є порушенням їхніх прав. 

Також Пленум ВСУ дійшов висновку, що звільнення за законом про очищення влади членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Державної судової адміністрації та Вищої ради юстиції за те, що вони працювали під час протестних акцій і не звільнилися, також є порушенням принципу особистої відповідальності.

На думку суддів ВСУ, перед люстрацією необхідно проводити перевірку з приводу того, чи сприяв той чи інший чиновник узурпації влади екс-Президентом Віктором Януковичем. 

Осторонь від люстраційних процесів не залишилася і Генеральна прокуратура України, в якій на вимогу закону про люстрацію планують звільнити майже тисячу співробітників. Про це заявив під час Пленуму ВСУ заступник Генерального прокурора Олег Бачун. Варто згадати, що раніше Генеральний прокурор України Віталій Ярема вже казав про те, що закон про люстрацію суперечить Конституції України.

Поділяють таку думку не лише у Верховному Суді України і Генеральній прокуратурі, а й деякі правозахисники. Минулого тижня директор Харківської правозахисної групи Євген Захаров попереджав про те, що на Україну чекає серія позовів до Європейського суду з прав людини стосовно реалізації закону про люстрацію. І такі позови, на думку правозахисника матимуть успіх, адже закон треба докорінно змінити, оскільки він порушує права людини. 

«Є люди, яких, на думку керівників, звільняти абсолютно недоречно. Тому поки що вони залишаються на посаді. Не можна звільняти людей просто тому, що вони рік працювали за Януковича — це принцип колективного звільнення. Потрібен індивідуальний підхід, індивідуальне рішення, а потім, якщо будуть підстави, — індивідуальне звільнення», — сказав правозахисник. 

Також Захаров підкреслив, що головним недоліком Закону «Про очищення влади» є те, що рішення про трудову люстрацію того чи іншого посадовця приймає безпосередньо його керівник. «Так не повинно бути. Рішення має приймати незалежна, неупереджена інстанція», — додав Захаров. 

Крім того, він сказав, що в законі не чітко виписана термінологія щодо того, з якого рівня керівництва підлягає люстрації той чи інший чиновник. Правозахисник сподівається, що парламент зможе внести зміни до цього закону, особливо в частині трудової люстрації, з тим, щоб відповідальність мала особистий, а не колективний характер. «Зупинити чинний закон для того, щоб змінити його, юридично можна і необхідно. Для цього потрібне рішення парламенту, Президента чи групи депутатів», — вважає Захаров.

Нагадаємо, що закон про люстрацію набув чинності 15 жовтня. Він визначив правові й організаційні засади проведення перевірки державних службовців і прирівняних до них осіб, посадовців органів місцевого самоврядування з метою відновлення довіри до влади і створення умов для побудови нової системи органів влади відповідно до європейських стандартів і ґрунтується на принципах верховенства права і законності; відкритості, прозорості і публічності; презумпції невинуватості; індивідуальної відповідальності; гарантування права на захист.