Один із символів єднання нашого континенту

Післяльодовикова колонізація ландшафтів буком лісовим відбувалася паралельно із заселенням Європи людиною та формуванням розвинутого суспільства. Тому букова деревина стала важливим елементом європейської економіки та культури. Невідомо, як розвивалась би цивілізація в цій частині світу, якби не було цієї деревини та вугілля, продуктів її хімічної перегонки та інших виробів з неї. Важливість цього виду в житті народів відображена навіть у словах та назвах регіонів і міст у багатьох європейських мовах. Наприклад, українська та румунська Буковина, німецький Бухенвальд, англійський «book» (книга) та український буквар теж пов’язані із назвою цього дерева.

Водночас зростання народонаселення, інтенсивне господарювання, зокрема розвиток промисловості та сільського господарства, призвели до масового вирубування букових лісів, що, в свою чергу, спровокувало загострення на континенті екологічної ситуації та сприяло глобальним кліматичним змінам.

До речі, в Українських Карпатах заміна букових лісів на сотнях тисяч гектарів монокультурами смереки — особливо тепер — завдає не тільки великих екологічних, а й економічних збитків.

Як результат господарської діяльності, колись домінуючі на значних територіях старовікові букові ліси стали сьогодні великою рідкістю в Європі.

Отож з урахуванням цих обставин, завдяки нашій, українській, ініціативі, найбільші залишки букових пралісів Карпат з їх словацькими осередками визнано ЮНЕСКО визначною глобальною цінністю та занесено до переліку об’єктів Всесвітньої природної спадщини. А наступне розширення цієї номінації за рахунок давніх букових лісів Німеччини започаткувало загальноєвропейський процес збереження старовікових букових лісових екосистем. У цьому контексті, з наукової точки зору, стає очевидним, що південно-європейський, атлантично-західний, іллірійсько-балканський та альпійський біогео-графічні регіони поширення бука лісового — так само, як Карпатський і центральноєвропейський його ареали — можуть теж мати певну додаткову визначну глобальну цінність для збереження природних екологічних процесів.

У зв’язку з цим рішенням Комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО (документ 35 СОМ 8В. 13) Україну, Словаччину та Німеччину зобов’язано забезпечити відповідний менеджмент для збереження пралісів та давніх букових лісів Європи. Крім того, доручено провести вивчення ситуації щодо потенційного розширення україно-словацько-німецької номінації «Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини» за рахунок старовікових букових лісів інших біогеографічних регіонів Європи з метою створення повної серійної транснаціональної номінації та забезпечення збереження цих унікальних лісових екосистем.

З цією метою Федеральне агентство з охорони природи Німеччини, Німецький університет сталого розвитку (м. Еберсвальде) та Центр еконіки та менеджменту екосистем (Велика Британія) впроваджують за фінансової підтримки Федерального міністерства охорони довкілля та ядерної безпеки Німеччини спеціальний проект дослідження та розвитку «Європейська Всесвітня спадщина букових лісів».

Передбачається, що протягом двох з половиною років група експертів з України, Словаччини та Німеччини спільно із спеціалістами інших європейських країн проведе оцінку стану збереження старовікових букових лісів на Європейському континенті, здійснить аналіз ситуації з точки зору їх додаткової глобальної цінності, підготує пропозиції урядам відповідних країн щодо подачі номінаційних досьє до Комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

У зв’язку з цим та на продовження роботи, проведеної в рамках україно-словацько-німецької зустрічі і рекомендацій міжнародного семінару, на німецькому острові Вільм (жовтень 2011 р.) 16—20 червня нинішнього року в Італії на базі національного природного парку Амбруццо, Лаціо і Молізе проведено європейський семінар та польові обстеження старовікових лісів в Апеннінських горах, які представляють рефугіум бука лісового в південно-європейському біогеорегіоні. Організували цю зустріч Федеральне агентство з охорони природи Німеччини та італійський університет Tуcчія.

У роботі семінару взяли участь відповідальні працівники центральних німецьких природоохоронних відомств, керівники місцевих органів влади італійських міст Соріано нель Чіміно та Віллавалелонга, науковці, природоохоронці та громадські діячі із 16 європейських країн. Україну представляла делегація Карпатського біосферного заповідника.

Під час семінару обговорено організаційні та методологічні засади відбору нових об’єктів старовікових букових лісів із різних біогео-

графічних регіонів Європи для розширення наявного україно-словацько-німецького об’єкта. Особлива увага приділена презентаціям науковців та природоохоронців Італії, які аргументували необхідність надання статусу Всесвітньої спадщини букових лісів у районі Мунті Чіміно (1035 м н. р. м). національних парків Амбруццо, Лаціо, Молізе та Полліно. Заслухано також пропозиції з цього приводу Франції, Іспанії, Греції, Болгарії, Румунії, Австрії, Швейцарії, Словенії, Сербії, Хорватії та інших країн. У спеціальній доповіді керівник відділу Федерального міністерства охорони довкілля та ядерної безпеки Німеччини Гайке Бріц повідомила, що німецький уряд на одній із нарад країн—членів Європейського Союзу поінформував про реалізацію міжнародного проекту із збереження давніх букових лісів Європи й отримав з цього приводу необхідну підтримку від партнерів по Євросоюзу. Крім того, Німеччина виділяє фінансування на реалізацію цього проекту. Відповідальним виконавцем робіт визначено Німецький універси-тет сталого розвитку 

(м. Еберсвальде).

На Апеннінах підкреслена особлива роль України у цьому процесі. Тому у виступі на семінарі автор цих рядків поділився досвідом роботи щодо збереження найбільших в Європі букових пралісів. Зокрема, привернуто увагу до реалізації плану заходів із збереження та розвитку української частини природного об’єкта «Букові праліси Карпат», який затверджено Кабінетом Міністрів України в 2009 році, поінформовано про спорудження в Україні міжнародного навчально-дослідного центру букових пралісів та сталого розвитку тощо. Нами також запропоновано створити об’єднання природоохоронних територій, на яких оберігається Всесвітня спадщина букових старовікових лісів, та асоціацію міст-побратимів, що розташовані в зоні цих унікальних природних об’єктів. Крім того, порушено питання щодо прискорення підписання україно-словацько-німецького меморандуму із співпраці у збереженні пралісів Карпат та давніх букових лісів Німеччини, проведення в 2013 році в Україні двох міжнародних конференцій із питань збереження, вивчення та сталого використання букових лісових екосистем, співорганізаторами яких виступають Швейцарська наукова фундація та міністерства охорони довкілля Німеччини і Словаччини.

Проведення семінару в Італії дало змогу не тільки обмінятися думками та ознайомитися з досвідом природоохоронної діяльності у цьому єврорегіоні, а й на власні очі побачити ті негативні наслідки, до яких призвела багатовікова господарська діяльність в букових лісах. Найбільше вразили величезні пустелі в Апеннінах, які утворились через вирубування лісів та надмірне випасання худоби в горах. Голі скелі, річки без води та безперспективні містечка нагадують про це. Але уряд та місцева влада Італії останнім часом багато роблять для відновлення понівеченої природи. На значних площах утворено великі національні парки. Уже п’ятдесят років тут зупинено вирубування букових лісів. За рахунок державного бюджету адміністрації національних парків відшкодовують місцевим громадам за заборону лісокористування в муніципальних лісах. Так, національний парк Амбруццо, Лаціо і Молізе щорічно за оренду лісів, які належать громадам, виплачує майже 500 тисяч євро (в середньому від 30 до 45 євро за один гектар лісу, на який запроваджено природоохоронний сервітут), а місцеві муніципалітети ведуть активну роз’яснювальну та екоосвітню роботу, створюють інформаційні центри, екологічні стежки та школи природи в лісі. Показовим у цьому плані є приклад діяльності керівництва міста Соріано нель Чіміно, яке розташоване неподалік Рима. Цей досвід співпраці природоохоронних територій з місцевою владою варто впровадити і в Україні.

Підсумовуючи роботу європейського семінару, один із його організаторів, директор Міжнародної академії охорони природи Німеччини професор Ганс Кнапп, влучно зауважив, що букові праліси не лише стають нині глобально важливими, а й виступають одним із символів єднання Європи. З цим, звісно, важко не погодитися...

Закарпатська область.