Цього року жертвами купального сезону вже стали 932 людини, із них 82 — діти. Та хоч якими б приголомшливими не були ці цифри, статистика свідчить, що гинути у водоймах українці стали менше, приблизно на 20 відсотків. Для порівняння: за аналогічний період минулого року вода забрала життя понад 1100 осіб. Усього в 2011-му втопилися 1794 людини... Такі дані під час учорашньої прес-конференції озвучив Тарас Поліщук, начальник управління техногенної безпеки Державної інспекції техногенної безпеки України.
Хоч як дивно, але найбільша кількість потопельників нині фіксується не в приморських районах країни, а в Київській, Донецькій, Вінницькій та Чернігівській областях. Найчастіше, за словами Тараса Поліщука, гинуть люди на невизначених місцевою владою водних об’єктах: каналах, ставках, затоплених кар’єрах.
— Місцеві органи влади неохоче визначають такі місця, адже це б означало: там треба щось робити, вкладати кошти, встановлювати рятувальні пости тощо, — пояснює пан Поліщук. Тому, мовляв, чиновникам легше просто повісити табличку на кшталт «купатися заборонено» і все. — На обліку Держінспекції техногенної безпеки — 2667 місць масового відпочинку на водних об’єктах. І лише 67 відсотків із них визнано відповідними рішеннями органів місцевої виконавчої влади.
Тим часом, попри те, що купальний сезон вже у розпалі, лише 35 відсотків пляжів мають спеціальні паспорти. Решта якщо і працює, то без повного набору необхідних дозвільних документів. Як приклад Тарас Поліщук наводить ситуацію у столиці, де із 68 місць масового відпочинку паспортизовано лише два. Примітно, що в південних регіонах із цим ситуація склалася краще. В Автономній Республіці Крим, буцімто, всі місця масового відпочинку владою визнано, і паспорти мають 80 відсотків пляжів.
Між іншим, безпекою українців на воді свого часу (у квітні цього року) навіть перейнявся уряд. Провів засідання і наказав: усім відповідальним за те структурам та відомствам вжити всіх можливих заходів задля запобігання загибелі людей. Після цього всі водні об’єкти країни ретельно перевірили. Як результат — маємо своєрідний рейтинг недоліків від ревізорів.
Отож беззаперечний лідер серед порушень — відсутність паспортів пляжів. Крім того, багато де не проводиться водолазне обстеження підводної частини акваторії, немає карти виміру глибин. Або відсутні договори про постійне та обов’язкове обслуговування водних об’єктів рятувальною службою. Щоправда, далеко не все залежить від рятувальників. Часто безвідповідально до власного життя ставляться і самі українці.
Населення геть ігнорує небезпеку, яка чатує на нього на водоймах, — такий висновок озвучив на засіданні комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій начальник ТУ МНС у Миколаївській області Максим Грицаєнко. Так, як повідомляє наш власний кореспондент Олександра МЕНТЕЛЬ, за півтора місяця літа вода забрала життя 24 жителів регіону. А загалом з початку року на водних об’єктах загинуло 42 особи (в тому числі четверо дітей).
За словами Максима Грицаєнка, причинами трагічних випадків залишаються купання у нетверезому стані, порушення самими потерпілими правил безпеки під час їх перебування поблизу водойм, незадовільний стан обладнаних місць для купання та низький рівень оснащеності рятувальних формувань.
Водночас люди відверто нехтують таблички з написом «Купатися заборонено». Як правило, причина цього — бажання освіжитися у спеку. Доповідачі наголошували: щоб зарадити цьому, необхідно терміново встановити жорсткіший контроль за заходами безпеки і порятунку людей на водних об’єктах, задіяти тимчасові рятувальні пости із засобами для рятування та надавати екстрену медичну допомогу. А також посилити роз’яснювальну роботу з населенням із попередження прикрих ситуацій на водоймах.
 
«Заборонене» купання в «Яхт-клубі» 
Фото Олександри МЕНТЕЛЬ.