Науково-промисловий лов риби на Херсонщині виявився лише невдалою спробою «легалізувати» масштабне браконьєрство. Приватне підприємство з Білозерського району області уклало договір про вилов живцем декількох дорослих осетрів з ікрою для вирощування їхнього потомства на Дніпровському державному виробничо-експериментальному заводі за окрему плату. Але коли співробітники міліції та прокуратури перехопили його баркас на річці Бакай, то виявилося, що він буквально забитий якою завгодно рибою, тільки не осетрами. Причому хижацький промисел вівся в присутності та з відома співробітника Державної екологічної інспекції області!

Браконьєрство «під прикриттям»

— У баркасі рейдова група виявила майже центнер карася, лина, сома, щуки та товстолобика. Звичайно, буває, що до пасток для осетрів потрапляє інша риба, та якщо вона подає ознаки життя, її обов’язково потрібно випускати. У цьому випадку риба саме була жива, але випускати її ніхто не збирався — члени рибальської бригади зізналися, що хотіли її продати, щоб купити пальне для мотора баркаса, а залишок витратити на особисті потреби. Тож за фактом замаху на присвоєння водних живих ресурсів прокуратура порушила кримінальну справу за статтею 191 КК України. Рибалкам також доведеться відшкодувати понад 28 тисяч гривень збитку, завданого навколишньому середовищу, — коментує Херсонський природоохоронний прокурор Дніпровської екологічної прокуратури Ігор Насонов. — Правову оцінку одержать також дії, а точніше бездіяльність співробітника Державної екологічної інспекції, який перебував на баркасі, — найімовірніше, його притягнуть до адміністративної відповідальності за порушення антикорупційного законодавства України.

При вилові осетрів для відтворення в штучних умовах на судні мав бути присутній співробітник осетрового рибоводного заводу, на замовлення якого й відбувався цей вилов. Але дивна річ: начебто він там був, але водночас... його не було.

— Наше підприємство відразу ж розірвало договір із приватним підприємством, що не виправдало довіри, — пояснює директор Дніпровського осетрового виробничо-експериментального рибоводного заводу Віталій Плугатарьов. — Виробників для одержання ікри та молочка з дозволу Мінекології України в низов’ях Дніпра відловлюють 52 рибалки: це дев’ять бригад, і в супровід кожної потрібно виділити представника. Ми не можемо відволікати від роботи стільки штатних фахівців, тому представниками заводу за окремими угодами призначаються члени тих самих рибальських бригад.

Міняємо осетра на стерлядь

Українські іхтіологи вже давно дійшли висновку, що розведення осетрів і севрюги в низов’ях Дніпра себе не виправдовує з багатьох причин. По-перше, виробників доводиться «вилучати» із природного середовища перебування, де їх і так залишилося обмаль. По-друге, сама система їхнього вилову породжує зловживання. А по-третє, економічний ефект цього розведення наближається до нуля: вирощені такою працею й з затратами молоді осетри йдуть нагулювати вагу в Чорне море, де їх з великим успіхом і «вибивають» як вітчизняні, так і турецькі, румунські, болгарські браконьєри. Через сім-вісім років метати ікру в Дніпро повертається менше одного відсотка риб, що ніяк себе не виправдовує. А тим часом, на тому самому Дніпровському осетровому вже давно розробили альтернативну технологію розведення не менш цінного промислового виду, що не потребує ні ловити «диких» виробників, ні «поставляти улови» іноземним рибалкам. Ось уже четвертий рік завод вирощує та випускає в головну українську річку стерлядь — ту саму «червону рибу», що і смакові якості має відмінні, і наших прісних вод не залишає. Ловити її плідників теж не потрібно: вони в кількості 12,5 тисячі штук вирощені на тому ж Дніпровському осетровому і прекрасно почуваються у ставковому комплексі підприємства.

Рибоводи сподіваються: якщо браконьєри стерлядь не переловлять, то вже через два-три роки заново акліматизована в головній українській річці «царська риба» віднереститься в природних умовах. До речі, до розгулу хижацького лову та погіршення екології Дніпра стерлядь метала ікру зовсім поруч із осетровим заводом — в озері Чучужне (чучуга — народна назва цієї риби). Тож, може, Україні взагалі не варто «город городити» і створювати сприятливе середовище для «узаконеного» браконьєрства, а зосередитися саме на вирощуванні стерляді, і не полювати за кожним осетром, що запливає у Дніпро, заради видавлювання з них ікри та молочка?

Факт

2010 року на Дніпровському виробничо-експериментальному осетровому рибоводному заводі виростили та випустили в річку 426 тисяч мальків стерляді, в 2011-му — уже 511 тисяч. Цього року він наближається до 700 тисяч штук, і перевищить випуск молоді осетра та севрюги (600 тисяч штук).