Поки що товаровиробники не поспішають продавати зібране збіжжя
Давати остаточні прогнози щодо того, який вал зерна буде зібрано і скільки коштуватимуть зернові на ринку, хлібороби Хмельниччини не наважуються. Як через те, що природа може принести традиційні для жнивної пори дощі та буревії, так і через те, що закупівельні ціни поки що не сформовані. Та й особливого руху на зернових біржах не спостерігається. Господарства передусім поспішають якнайшвидше швидше зібрати збіжжя з полів.
Пшеницю замінить кукурудза
Причина такого поспіху зрозуміла: спека «запалила» зерно, знизила вагу, і тримати його в полі просто немає сенсу. До того ж після дуже гарячих днів прийшли зливи та град, які безжально нищать вирощене. В одному із фермерських господарств, що в Деражнянському районі, град вибив ледь не до стерні двадцятигектарне поле пшениці. І випадок це не поодинокий. Хоча грозові дощі проходять локально, проте там, де проноситься буря, втрати на полях відчутні.
В області є над чим попрацювати. Адже цьогорічні площі посівів перевищили мільйон гектарів. Практично всі райони розширили зерновий клин. Загалом за три останні роки в загальний обробіток додалося понад 150 тисяч гектарів. Тож логічним було б очікувати і значного збільшення валу. Однак серйозні корективи в ці очікування внесли доволі жорсткі кліматичні умови.
Про суху минулорічну осінь, морозну зиму і спекотне літо вже сказано чимало. З огляду на це багато хто прогнозував значне зменшення врожаю зернових, порівняно з минулим роком. Однак уже перші покоси на полях із ранніми зерновими засвідчили, що розбіжності будуть не такими вже й великими.
Навпаки, збирати почали швидше та інтенсивніше. До середини липня вже намолочено близько 140 тисяч тонн збіжжя із понад 40 тисяч гектарів. Та й урожайність зернових хоча не назвеш рекордною, проте, враховуючи цьогорічні природні фактори, вона доволі пристойна — в середньому 37 центнерів із гектара. Саме за цим показником область зуміла ввійти в трійку нинішніх загальнодержавних лідерів.
Та навіть при цьому досягти минулорічних цифр на хлібних полях навряд чи вдасться. Фахівці дедалі частіше звертають увагу на те, що
зерно — «щупле», тобто не встигло налитись, набрати необхідної ваги. Звідси — і менший вал.
Середня врожайність пшениці в області становить 41 центнер із гектара. Переможними такі цифри не назвеш. І в багатьох господарствах переконані, що під час масових жнив намолоти все-таки підвищаться. Та й на фоні загальнодержавних хмельницькі лани просто радують — поки що область лідирує за врожайністю пшеничних гектарів.
Що стосується якості хліба, то й тут є певні зауваження. Хоча в краї очікують, що не менше двох третин від зібраного буде пшеницею третього класу, однак, чи справдяться прогнози, поки сказати важко.
Зате є сподівання, що перекривати і вал, і якість, котрі не вдасться набрати за рахунок пшениці, можна буде завдяки кукурудзі. Площі під качанистою ростуть рік від року, і тільки в порівнянні з минулорічними вони збільшилися на 40 тисяч гектарів.
А ще не так давно траплялися випадки, коли деякі кукурудзяні поля вважали за вигідніше не збирати аж до весни, мовляв, і зберігати ніде, і доброї ціни не дають. Тепер ситуація інша.
Кукурудза нарівні з соєю стала однією з найліквідніших культур. До того ж саме нею «латали» ті поля з озимими, які не пережили сувору зиму.
Господарники очікують цін
Попри всі розмови, що цьогорічний ринок зернових буде доволі напруженим, різких стрибків цін на збіжжя в області нині не спостерігається. Так само й на ріпак: у краї його вже зібрано з 15 тисяч гектарів — майже половини площ. Попри всі песимістичні прогнози середня урожайність — 24 центнери з гектара, і це перевищило минулорічний показник у 21 центнер. Однак ціни на цю олійну культуру нижчі від минулорічних — 4,4—4,7 тисячі гривень за тонну, тоді як у 2011-му сягали 5 тисяч.
Чи зміниться вартість до кінця жнив, сказати важко. Помітним є лише те, що господарства, на відміну від інших років, не поспішають із продажем зібраного. Практика, коли трейдери забирали зернові буквально з-під комбайна, здається, відходить у минуле. З одного боку, господарники ждуть зростання цін на зерновому ринку, з другого, значна частина потужних орендарів не відчуває гострого дефіциту коштів, а тому може дозволити собі таке очікування.
Адже на остаточне формування ціни вплинуть не стільки показники врожайності й зібраного валу на Хмельниччині, як загальноукраїнські дані. А вони не такі оптимістичні.
Та й в області дедалі важче зберігати пропорції між різними культурами. Скажімо, помітнішим стає скорочення площ під горохом. Ще років п’ять тому сіяли до 25 тисяч гектарів, торік було сім тисяч, а тепер до збирання заледве п’ять тисяч гектарів.
Зниження цікавості до гороху аграрники пояснюють насамперед відсутністю попиту. Справді, для внутрішнього споживання цілком вистачає вирощеного й на менших площах. Однак агрономи звертають увагу на інший момент — немає кращого попередника під озимі, ніж горох.
Але відмова від збалансованих структур посівів — це вже не так виняток, як загальноприйняте правило. І підтвердження тому не стільки швидке, як впевнене розширення на території краю площ під соняшником. Ще років десять тому він займав не більше 3,5 тисячі гектарів, та й то переважно в п’яти південних районах. Тепер його вирощують у дванадцяти. А площі посівів уже дійшли до 40 тисяч гектарів — навіть порівняно з 2011-м зросли на п’ять тисяч.
Поки що Хмельниччина вписується у показник, визначений урядом, щодо процентного співвідношення посівів соняшнику до загальних орних площ. Однак із такими темпами перейти встановлену межу не так уже й важко.
Цьогорічної весни планку соняшникових посівів суттєво підняла компанія «Кернел». З одного боку, засівалися поля, які залишились необробленими з осені. Та з другого, прозирає зацікавленість у розширенні саме цієї сировинної зони, адже структура володіє підприємствами, що виробляють олію. Чи зуміє компанія витримати межу між власними бізнес-інтересами і бажанням землевласників зберегти родючість їхніх полів, покаже час.
Для швидкої роботи потрібні техніка і гроші
Особливістю нинішнього сезону є те, що збирати більшість культур доводиться практично одночасно. Тому потреба в техніці — надзвичайно гостра проблема для всіх.
На поля вийде близько півтори тисячі комбайнів. Для швидких жнив цього замало, навіть враховуючи те, що половина з цих комбайнів — сучасні й потужні. Зате в особистих селянських та фермерських господарствах працюватимуть переважно старі та зношені. А від них високої продуктивності дочекатись важкувато.
Уже тепер підраховують, що в розпал жнив доведеться залучити додатково до трьох сотень комбайнів. Техніка з’явиться не тільки із сусідніх областей, а й у межах області нею доведеться маневрувати.
З усім цим можна буде справитись, якщо вистачить коштів. Цьогорічні жнива обійдуться майже в чотириста мільйонів гривень. Агроформування краю звітують, що майже дві третини цієї суми в них є. Зате ще 59 мільйонів гривень потрібно десь відшукати.
Про банківські позички практично не йдеться. Одним із джерел надходження має стати співпраця з Аграрним фондом. З початку року він уклав близько трьох десятків форвардних контрактів на реалізацію продовольчого зерна з нового врожаю — сільгосппідприємствам уже виплачено 32 мільйони гривень. Ще стільки ж господарства отримають, коли зерно надійде в Аграрний фонд.
Одне слово, усі традиційні проблеми не оминули цьогорічні жнива. Однак в області сподіваються, що жодна з них не стане критичною.
Хмельницька область.
