Схоже, «небесна канцелярія» побила останній «козир» хліборобів Херсонщини. Після загибелі озимих через посуху більшість селян використали для пересіву найдоступніше насіння соняшника, запаси якого збереглися з минулого року. І помилилися: у травні-червні дощів випало небагато, запасів продуктивної вологи в грунті не збільшилося, тому нормальної вегетації соняшника також не було: зараз на богарі голівки соняха за розміром лише трохи більше садової ромашки. Аграрії з гіркою іронією так його і називають «ромашка польова». Врожай з такого «садівництва» очікують принаймні втричі менший за торішній!
— Посіяв соняшник на чотиристах гектарах — частково на богарі, частково на зрошенні. Але там, де зрошення немає, очікую врожай не більше 10 центнерів із гектара, тоді як минулого року було 25—30 центнерів. А якщо дощів і за тиждень не випаде, навряд чи зберемо і 10 центнерів, — з сумом підраховує чи не найуспішніший у недалекому минулому фермер Великолепетиського району Кузьма Узбек. — З іншими культурами теж не краще. Було 60 гектарів кукурудзи та 90 гектарів ярого ячменю на богарі — все загинуло. Якщо влада не втрутиться, чимало фермерів, дрібних та середніх селянських господарств цьогоріч стануть банкрутами!
Кузьма Васильович — один тих фермерів, які стали ініціаторами колективного звернення до уряду та Президента України. В документі, що його готують аграрії та влада різних районів краю, є прохання оголосити Херсонщину зоною стихійного лиха та відтермінувати запровадження нового коефіцієнта 1,765 оцінки вартості землі, через яке зростає платня за її оренду. Адже сільгоспвиробникам важко буде розрахуватися навіть за попередніми ставками, а за підвищеними — так і поготів. Керівництво Херсонської облдержадміністрації також звернулося до Кабміну з пропозицією ввести дотацію «на пар», щоби надання можливості землі відпочити у несприятливий рік компенсувалося її власниками певною сумою.
А тим часом ринок уже відреагував на ситуацію: чи не вперше протягом останнього десятиріччя у розпал збирання врожаю в південному степу ціни на збіжжя не падають, як зазвичай, а навпаки, ідуть угору. В середньому вони зросли вже на третину, і подорожчання не припиняється. Це додає «головного болю» не тільки споживачам, а й виробникам: вони не знають, за який кошт купувати насіння озимих для наступної осінньої посівної.
До речі, худобу на Херсонщині, схоже, доведеться годувати «імпортним» сіном. Через посуху, яка наполовину знищила посіви зернових, у багатьох районах вигоріли й трави — як багатолітні, так і однолітні. В результаті замість двох укосів чи не половина господарств змогла виконати тільки один. Тепер власники однієї-двох корівок змушені з косами в руках нишпорити вздовж берегів річок та по лісосмугах, вишукуючи дорогоцінні клаптики зеленої травички. Та підприємства, у яких залишилися великі ферми, такі «вилазки» не рятують — їм запаси для годівлі великої рогатої худоби треба купувати. Тож, реагуючи на попит, вартість сіна в краї вже поповзла вгору: якщо навесні тонну цього корму продавали по 1100—1200 гривень, то зараз дешевше, ніж за 1600 гривень, її вже придбати годі. А подекуди продавці й більше просять — бува, до двох тисяч гривень.
— У нас на молочній фермі 540 корів, та ще й овець маємо. Не знаю, як би ми з кормами «викрутилися», коли б не те, що зберегли трохи минулорічних запасів. А на додачу викосили на богарі весь ячмінь, який через посуху не дав зерна, отримавши триста тонн зеленої маси. Частину її по двісті гривень за тонну продаємо своїм пайовикам, виручаємо їх. Це на збиток, зате врятує корів та бичків із приватних селянських господарств: інакше б їх нічим було годувати, — з сумом каже директор державного підприємства «Дослідне господарство «Асканійське», що в Каховському районі, Віра Найдьонова.
Утім, представники місцевої влади оптимістично заявляють, що нічого страшного насправді не відбувається. Дефіцит сіна, мовляв, завжди можна покрити за рахунок закупівель у інших регіонах, які на відсутність дощів не скаржаться. «Аналогічна ситуація у нас уже траплялася в 2003 і 2007 роках — тоді сіно довелося закуповувати аж у Черкаській області. Якщо дощів не буде надалі, й наступні два укоси виявляться не дуже успішними чи взагалі не відбудуться, сіно й справді доведеться шукати в сусідніх областях, і про контакти з майбутніми постачальниками варто було б потурбуватися заздалегідь. Адже загальна потреба тваринників краю в сіні становить близько ста тисяч тонн», — радить заступник начальника Головного управління агропромислового розвитку Херсонської облдержадміністрація Надія Ланкіна.
Херсонська область.
