Проблеми не відклали. Їх обговорюють

Індекс інвестиційної привабливості у другому кварталі проти попереднього покращав на йоту. Дякуючи будівництву інфраструктурних об’єктів під Євро-2012 і поліпшенню митних процедур після змін до Митного кодексу. Проте переважна більшість респондентів узагалі не помітили нічого позитивного упродовж другого кварталу.

Негатив заступив позитивні відгуки. Серед непривабливих змін називали тиск на бізнес з боку влади і новації фіскальної політики. Здебільшого критикували організацію процесу відшкодування ПДВ і перенесення збитків минулих періодів, непередбачуваність у регуляторній політиці. А що тут дивного? В Асоціації розповідають, як податківці навзамін автоматичного відшкодування ПДВ вимагають сплачувати авансом податок на прибуток.

Здебільшого критично експерти оцінили зміни до Податкового кодексу. І це природно. Запровадження, скажімо, двох додаткових груп єдиного податку передбачає доволі високі ставки і, якщо не сприяють, то спрощують застосування схем з одержання готівки у великих розмірах.

Світовий банк оприлюднив підготовлений спільно з Євросоюзом звіт про ефективність управління державними фінансами, в якому головна порада для відновлення інвестиційного та ділового клімату — знизити агресивність фіскальної політики, яка націлена «на гонитву за доходами» для виконання амбітних показників бюджету. Як на мене, влада візьме це до відома, але не більше. Фіскальний пресинг у другому півріччі не послаблять у жодному разі.

І над бюджетом, і над валютним ринком нависають хмари в прямому і переносному значенні. Валютопролитний червень (віддавали борги і відсотки VTB Capіtal, погашали єврооблігації) спричинив скорочення міжнародних валютних резервів на 1,44 мільярда доларів США — до рівня червня 2010 року (за даними Нацбанку — до $29,32 млрд.). Додала негативу і чиста купівля валюти населенням, яка підстрибнула проти травня до 740,6 мільйона доларів США більш як на 40 відсотків. Аби не випуск валютних облігацій, то втрати були б майже вдвічі більші.

За звітом Нацбанку, в червні відновився приплив депозитів від населення у гривні та іноземній валюті.  Однак на побутовому рівні тверда валюта прямує під матрац, на корпоративному — за кордон. Міністерство фінансів уже почало обговорювати так звані Концептуальні зміни податкової системи, запропоновані відомством Олександра Клименка. За його словами, це — прагнення спростити і зробити більш доступною систему оподаткування. Пропонується реформувати податок на прибуток і водночас знизити ставку ПДВ з 20 до 12 відсотків. Очевидні бюджетні втрати пропонується компенсувати за рахунок введення податку з обороту в розмірі 2,5 відсотка і скорочення тіньового обігу.

У МВФ уже підрахували: для того, щоб втримати валютний курс на рівні 8 гривень/$, Нацбанку доведеться витратити до кінця року майже 5 мільярдів доларів США, що знизить резерви до 24,4 мільярда доларів США. Керівник групи радників Нацбанку Валерій Литвицький вважає, що події розгортатимуться за іншим сценарієм: Україна на фініші року матиме такі резерви, які мала на старті ($31,79 млрд.). Не думаю, що його оптимізм спирається на швидке відновлення попиту на український метал, а от на успішну торгівлю зерном він розраховує неабияк.

Утім, на це розраховує не він один. Від понеділка до п’ятниці тільки й розмов про те, скільки зберемо зернових, а скільки продамо на зовнішніх ринках. Як завжди, прогнози відрізнялися один від одного на кілька мільйонів тонн і, як зазвичай, невизначеність списували на погодні умови. Важливо інше. Хоч цьогорічний врожай виявиться значно скромніший за попередній, але квотувати експорт уряд не буде. І це вже неабиякий плюс. Якщо уряд профінансує, як обіцяно, на 246 мільйонів гривень розвиток гуртових ринків сільгосппродукції, то це буде другий плюс, оскільки це сприятиме прискоренню розрахунків між виробниками і торгівлею на внутрішньому ринку. Третій плюс — у засіках, бо уряд має перехідний зерновий запас, який сформовано ще за цінами 2011 року. Атож, осіння посуха, сувора зима і аномально тепла весна — неабиякі гальма до врожайності. Як і збільшення на понад 75 відсотків нормативної оцінки землі від чиновника, яке лягло додатковим фінансовим навантаженням на виробників зерна. Попри це я вважаю, що аграрний сектор завершить рік із прибутками, якщо уряд не зловживатиме функціями регулювальника.

Україна та Росія до моменту міждержавної комісії у Ялті не домовилися про зміну газового контракту, але поговорити президентам обох країн було про що. Після ратифікації Держдумою протоколу про вступ до СОТ Росія починає торгувати за загальноприйнятими правилами, як і Україна. Президент Володимир Путін вважає, що його країна вступає у СОТ на більш вигідних умовах. Це, знаєте, як подивитися. Важливо інше — Росію менше лякають виклики, пов’язані з дотриманням цивілізованих правил торгівлі, практикою загальноприйнятого протекціонізму, зрештою, зі здоровим глуздом. Росія не видає, як ми, корпоративні проекти за національні. Їхні «експреси» не піднімаються у повітря (маємо такий проект) і не розпилюють «колесами» бюджет. Їй не спаде на думку погашати кредити кукурудзою, хоч після вступу до СОТ вона більше втрачатиме, ніж зароблятиме. Їхні проекти не кращі за наші, хоча ми часто видаємо їх за власні. Приміром, замитнити імпортні нафтопродукти в ім’я модернізації українських НПЗ, які такими вже не є (власники — росіяни). Це обіцяє бензин, але неякісний, нафту, але винятково з Росії. Про це та інше вочевидь поговорили, а на люди винесли декларацію про зміст взаємного стратегічного партнерства (хіба воно таким таки не було до цього?!) і спільну заяву про наміри щодо делімітації Азово-Керченської акваторії (також без подробиць). «У нас є питання, про які ми ще не домовилися», — сказав на прес-конференції російський президент. А відповідаючи на запитання щодо перегляду цін на газ для України, почав цитувати Ільфа та Петрова: « Можна стільці ввечері, а можна — вранці, але гроші наперед».