Нещодавно український парламент прийняв у новій редакції закон про зайнятість. Документ має регулювати відносини між роботодавцем і найманим робітником. Закон побачив світ ще 21 рік тому. За цей час у нього не раз вносили зміни. І от тепер з подачі уряду, здавалося б, змінили кардинально. Однак фахівці зазначають, що документ дублює багато норм чинного в галузі трудового права законодавства.

За словами одного з розробників цього закону віце-прем’єр-міністра України — міністра соціальної політики Сергія Тігіпка, експерти Міжнародної організації праці вважають прийнятий закон одним із кращих в Європі. «Я думаю, що потрібно орієнтуватися не на висловлювання українських політиків, а на правильні сучасні європейські підходи», — сказав міністр. Мовляв, цим законом розв’язуються три проблеми.

— По-перше, впроваджуємо стимули для роботодавців, щоб їм було вигідно створювати робочі місця. По-друге, практично даємо путівку в життя молодим. І, по-третє, закон підтримує людей зрілого віку, яким складно конкурувати на ринку праці, — пояснив Сергій Тігіпко.

У такий спосіб влада збирається розв’язати проблему безробіття й стабілізувати ситуацію у сфері зайнятості. Однак багато вітчизняних експертів не поділяють оптимізму уряду.

— Нова редакція закону про зайнятість проблему безробіття розв’язати не може, — коментує ситуацію «Голосу України» провідний експерт Фонду соціальної безпеки Юрій Гаврилечко. — За новою версією, працездатним населення вважається з 16 років, а не з 18, як раніше. А це веде до перегляду соціальних нормативів.

Спроби адаптувати вітчизняне трудове законодавство в деяких положеннях з міжнародним у цьому разі призвело до того, що робочу силу зрівняли з економічно активним населенням (від 15 до 70 років). Виходить, що узаконили працю дітей і готуються до продовження пенсійного віку.

Рівень безробіття в Україні серед населення, за даними Міжнародної організації праці, у січні—березні 2012 року становив 8,4 відсотка.

Молодим закон навряд чи допоможе. Швидше, навпаки. По-перше, користуватися пільгами в пошуку першого робочого місця молоді фахівці мають право протягом трьох місяців після отримання диплома. А літо, як відомо, — не бізнес-сезон. І працевлаштуватися в цей час завжди було проблематично.

По-друге, згідно із законом, роботодавець, який прийняв молодого спеціаліста на роботу, на рік звільняється від виплат єдиного соціального внеску. А це означає, що фахівець у цей період не буде застрахований, і якщо він занедужає або отримає травму на виробництві, то ніяких виплат не одержить. До того ж йому доведеться на рік довше попрацювати для отримання мінімальної пенсії. Адже сама трудова книжка не має значення. Важливі відрахування працівника до Пенсійного фонду.

І про гроші. Відтепер, як приписує урядовий варіант закону про зайнятість, Фонд загального обов’язкового державного страхування на випадок безробіття віддає свої кошти під одноосібне управління міністрові соцполітики і Кабміну (щорічно 8 мільярдів гривень позабюджетних коштів). Досі ці фонди фактично розподіляло правління, яке формувалося на тристоронній основі «роботодавець—профспілка—уряд». На думку експерта Центру імені Разумкова Павла Розенка, за всією риторикою про поліпшення ситуації на ринку праці стоїть банальне бажання деяких чиновників просто взяти під контроль такий значний фінансовий ресурс...