Половина громадян вважають, що є дискримінація з боку роботодавців під час прийому на роботу, і більше половини з них причиною її називають саме віковий критерій. Про це на прес-конференції заявила експерт Харківського інституту соціальних досліджень Марія Колоколова. Результати опитування показують, що кожна третя особа 45—59 років стикалася з утиском своїх прав у трудовій сфері.
Жертвою такої поведінки підприємства став 54-річний харків’янин Ігор Ясінський.
— Я прийшов найматися на посаду комірника в місцеве підприємство «Фактор-Друк» за направленням із Центру зайнятості, — каже Ігор Ясінський. — Кадровик, побачивши мене, поблажливо посміхнулася і сказала: «Ви нам не підходите». Коли запитав, чому вона таке вирішила, не поставивши мені жодного запитання про фах, досвід тощо, та взяла бланк і мовчки записала причину відмови — «обмеження за віком — до 30 років».
Чоловік подав позов до суду і виграв його. Щоправда, самому користі від цього мало. На роботу його не взяли — сам не захотів мати справу з такою компанією. Моральної компенсації не отримав. А юридичну особу-порушника лише зобов’язали сплатити судові витрати в розмірі 238 гривень 20 копійок.
— Як свідчить статистика, лише 9,7 відсотка тих, хто стає жертвою дискримінації з боку роботодавця, борються за свої права, — каже експерт Коаліції з протидії дискримінації Ірина Федорович.
— У суспільстві є певні стереотипи щодо людей старшого віку, які впливають на рішення відділу кадрів про працевлаштування, — пояснює кандидат психологічних наук Віктор Пушкар. — Основні з них у тому, що старші люди менш креативні, частіше хворіють і тому економічно невигідні для підприємства. А самі, водночас, не враховують, що людина віком від 40 років — професіонал із досвідом, не має маленьких дітей і повністю присвячує себе роботі, рідше ходить у відпустки. А молодим спеціалістам відмовляють через брак у тих досвіду.
Проте інші експерти вбачають причину ще й у тім, що люди передпенсійного віку можуть вимагати офіційного заробітку, оскільки це матиме вплив на майбутню пенсію.
Ще один аспект неврегульованості цієї проблеми — недосконале законодавство.