Майже три години треба їхати з Луцька, щоб дістатися до Залухова. Це невеличке село з населенням усього 424 особи розташувалося в чарівному куточку Волині: поблизу річки Прип’ять і викопаної понад півтора століття тому зрошувальної системи, яка постачає воду в Дніпро-Бузький канал у Білорусь. Зазвичай тиха й безлюдна гравійна дорога в село 12 липня в день Первоверховних Апостолів Петра і Павла за інтенсивністю руху нагадувала центральну магістраль — сюди на свято звідусіль поспішали гості. Організував і зробив традиційним цей прекрасний захід голова Апеляційного суду у Волинській області Петро Філюк.
Щороку Петро Тодосійович намагається чимось здивувати своїх земляків. Минулого року він за свій кошт збудував перший в області пам’ятник Волинській Матері. Цього ж літа вирішив прикрасити територію довкола цієї скульптури, виклавши її декоративною плиткою, встановивши два фонтани і лави для відпочинку. Ще одна онова у центрі Залухова — тут заасфальтували частину вулиці біля сільської ради. Тож у будь-яку погоду на площі буде сухо та затишно.
Свято у Залухові — це завжди зустрічі із земляками, які давно чи зовсім недавно залишили село. А ще з друзями, яких щороку запрошує на гостини Петро Філюк. Серед них цього разу пощастило побачити колег Петра Тодосійовича з майже усіх районів Волині, а також зі столиці. Приємно було поспілкуватися з відомими в області керівниками сільгосппідприємств «Рать» Луцького району Віктором Шумським, «П’ятидні» Володимир-Волинського району — Валерієм Дібровою, які є депутатами обласної ради; керівником найпотужнішого в області будівельного підприємства «Луцьксантехмонтаж №536» Віктором Чорнухою. До речі, коли Петра Філюка запитують, ким би він хотів стати, якби не обрав нелегку професію судді, він завжди жартома відповідає «Віктором Шумським». Господарство «Рать», яке очолює В. Шумський, давно вже працює за європейськими стандартами. Ось і зараз в «Раті» погектарний намолот перевищує 60 центнерів. Урожаї ж цукрових буряків становлять 700-800 центнерів, річні надої молока від корови — понад сім тисяч літрів. Тож дружба цих двох різних за фахом, але споріднених духом людей зворушує.
Яке ж свято без духівників?! Освятив це прекрасне дійство керівник Волинської єпархії УПЦ Київського патріархату митрополит Луцький і Волинський Михаїл. А свято душі забезпечили артисти прекрасного і відомого в області колективу — заслуженого самодіяльного ансамблю пісні і танцю «Колос» Торчинського будинку культури.
А коли на сцені затихли останні пісенні акорди, жителі та гості Залухова мали змогу оглянути музей сільських старожитностей, створений Петром Філюком.
Прихильними до залухівців цього дня були і сили небесні. Бо чорні хмари, які обступили село, нагадавши про себе кількома краплями дощу, відступили в бік і пролилися зливами вже у сусідній із Залуховом Білорусі.
