Розворот до прописних істин

Нічого дивного в претензіях Президента Віктора Януковича до нової форми ціноутворення на молочному ринку, яку запропонували законодавці, я не бачу. Ми також передбачали, що він не привітає багатьох законодавчих ініціатив із цього приводу. Приміром, включити молоко до переліку об’єктів державного цінового регулювання. Якщо так, то Аграрний фонд треба посадовити під касовий апарат, як під корову, бо слід закуповувати, на думку глави держави, близько 2 мільйонів тонн молока. Як на мене, не так багато з огляду на внутрішнє споживання і призначення таких закупівель, однак бозна скільки, бо автори законопроекту відмежувалися від класифікації молока, залишивши браму для зловживань відкритою.

Окрім того, Віктор Янукович вважає, що скорочення термінів розрахунків для підприємств гуртової та роздрібної торгівлі призведе до вимивання обігових коштів і неабияких фінансових втрат. Адже технологічний цикл виробництва молока не можна ототожнювати з технологічним циклом сиру. Молоко і сир — не одне й те саме, нагадав Президент. Хто не знає цієї прописної істини, то принаймні про це здогадується, хоч знов таки це навряд чи потішить переробників, які сьогодні надміру довго очікують гроші за товар від торговельних мереж, по суті їх кредитуючи. Зрештою, то був лише перший на тижні заклик повернутися до прописних істин.

Добру в’язанку інших прописних істин можна відшукати між рядками щорічного послання Віктора Януковича до парламентаріїв. Воно (поруч із політичними заворушеннями) стало топ-темою тижня не випадково. По-перше, серед стратегічних партнерів, які в ньому згадувалися (Росія, США, Китай), не віднайшлося місця Євросоюзу. Дуже доречно — з огляду на зустріч нашого Президента з російським у Ялті 12 липня, але чи далекоглядно? Святе місце пустим не буває: законодавці схвалили надання тримільярдного доларового кредиту від Китаю на потреби сільського господарства. З огляду на це державний і гарантований борг до кінця року зросте, за підрахунками експертів, до 556 мільярдів гривень, а дефіцит бюджету — до 49,13 мільярда гривень, або 3,3 відсотка від рівня ВВП. Пригнічує те, що уряд нагромаджує борги небезпечним темпом. Обурює, що умови, на які він пристає заради кредиту, передбачають появу на нашому ринку китайців. Спантеличують стислі терміни для освоєння капіталовкладень і дивує прогнозний курс на рівні 8,1 гривні за долар США.

Серед закликів Президента Віктора Януковича до народних депутатів чи не найбільш показовий той, що стосується валютного курсу. Гривню він пропонує «відв’язати» від долара США, що було штучною запорукою антиінфляційної політики. Президент за формування гнучкого курсу в межах валютного коридору. Без прописних істин не обійшлося і тут: загрозу курсовій стабільності Президент вбачає у невизначеності з девальваційними процесами у світі, у дефіциті торговельного балансу України, у зростаючих витратах на обслуговування зовнішнього боргу (див. вище), у глобальній тенденції до виведення капіталів із ринків, що розвиваються.

На думку Президента, у другому півріччі 2012 року ймовірно посилиться інфляційний вплив із продовольчого ринку через очікування неврожаю зернових культур. І, звісно, через «розв’язану» гнучкість валютного курсу (див. вище) та подорожчання імпортних енергоресурсів. Поява законопроекту глави профільного Комітету Верховної Ради Віталія Хомутинніка щодо перерахування ставок акцизу на нафтопродукти і стиснений газ із твердої валюти у гривню і підвищення низки інших податків з 1 січня наступного року — гармонійно доповнює президентський прогноз. Не зайве, мабуть, нагадати, що в держбюджет цього року уряд закладав зростання ВВП на рівні 3,9 відсотка і підвищення інфляції до 7,9 відсотка. Цінова динаміка другого півріччя, на мою думку, повністю відбиватиме прагнення уряду компенсувати втрати бюджетних доходів у першому півріччі.

Декларується її подальша модернізація по мірі темпів економічного розвитку і реформ у сферах соціального забезпечення, охорони праці і здоров’я, освіти тощо. Але середній рівень зарплати в 2,3 тисячі гривень на місяць, як на мене, збережеться до виборів. А відтак, прості українці не матимуть змоги заощаджувати гроші, про що заявляв серед тижня Світовий банк. За його даними, на сьогодні 40 відсотків громадян країни має банківські рахунки, проте лише 5 відсотків використовує їх для накопичення коштів, решта — для отримання зарплати. Це вірна прикмета того, що так званого середнього класу українців у країні немає.

Люди старшого віку пам’ятають, що за часів СРСР трудовий ритм на заводах і фабриках досліджували з годинником у руках. Цю процедуру називали «фотографією робочого дня». Робітники при цьому серйознішали, бо їх попереджали: як зафіксують той чи інший недолік, то знімуть премію. Але зазвичай премій не позбавляли, через те радянська фотосесія тривала недовго.

У посланні Президента до Верховної Ради є чимало спільного з тією фотографією робочого дня. Президент добросовісно протестував поточний стан внутрішньої і зовнішньої політики. Членів уряду неодноразово попереджали про те, що як будуть філонити або зловживати, то позбудуться крісла. Чиновники високих рангів при цьому серйознішали і божилися. Але для виду. Бо знали, що минеться. А ще тому, що на прописних істинах вони й самі зуби з’їли.