У Криму в Сімеїзькій обсерваторії про проблеми кажуть неохоче, хоча матеріальні негаразди там, як і в інших подібних установах, напевно, є. Адже не від хорошого життя її науковці вечорами проводять для відпочивальників півострова екскурсії по об’єкту, продають астрономічні журнали та диски зі змонтованими й озвученими тут науково-популярними фільмами. Проте сучасні звіздарі з любов’ю розповідають гостям про свою роботу і показують у дії головні інструменти обсерваторії, що дозволяють «помацати» небесні тіла, — лазерний далекомір і метровий телескоп для спостережень.
Є думка, що астрономія — наука, яка не має прикладного значення і існує тільки для задоволення цікавості вчених. Це не так, стверджують в обсерваторії: одержувані зі штучних супутників дані слугують і для з’ясування цілком нагальних питань — наприклад, довгострокового прогнозу погоди, передбачення землетрусів або вивержень вулканів, забезпечення навігації. А знайоме багатьом зі шкільної лави як стала прискорення вільного падіння (g = 9,8 м/с2), виявляється, не зовсім константа. Таке прискорення залежить, зокрема, від густини земної кори: там, де залягають важкі породи, воно більше за очікуване, у районах родовищ більш легких нафти або газу — менше. Карти, що показують реальне значення прискорення вільного падіння, складаються астрономами й використовуються в геологічній розвідці для пошуку корисних копалин.
Є в астрономів і інша робота — відстежувати траєкторію польоту штучних супутників. Річ у тому, що, відхилившись від неї трохи нижче, супутники сходять із орбіти та згоряють у щільних шарах атмосфери, трохи вище — летять у відкритий космос. Із Землі «стеження» за ними ведуть півсотні лазерних далекомірів, призначених для виміру відстаней до небесних тіл і штучних супутників. Принцип їхньої дії нескладний: прилад посилає промінь до досліджуваного об’єкта й фіксує час, за який світло повернеться назад. У багатьох країнах по одному далекоміру, у Німеччині — два, у Франції — три, у Росії й Америці — по чотири, у Китаї — п’ять. Україні після розпаду Радянського Союзу дісталося аж сім далекомірів, але нині тільки три з них відповідають міжнародним вимогам і успішно працюють. Один із таких приладів і діє в Сімеїзькій обсерваторії.
Хитромудрі запитання екскурсантів співробітники люблять, а от на прохання показати на детальній карті небесної сфери якесь сузір’я відповідають, що астроном не знає сузір’їв. Адже образи Великої Ведмедиці або Гончих Псів — лише плід людської уяви: вони складені зі світил, які між собою не пов’язані й подеколи віддалені одне від одного на багато десятків світлових років.
На екскурсії побувала Тетяна ДРУЖЕНКО.
