Рішення про ухвалення мовного закону не є остаточним. Про це заявив Голова Верховної Ради Володимир Литвин на прес-конференції у Житомирі. «Має бути розуміння, що голосування законопроекту — це ще не остаточне рішення», — сказав глава парламенту. На його переконання, політичні сили мають зупинитися в намаганні використати ситуацію, що склалася, для підвищення свого передвиборного іміджу.
На переконання В. Литвина, «головне — не використовувати голосування в парламенті як привід для свідомої ескалації протистояння, особливо під час передвиборної кампанії». Інакше, зазначив він, у такий спосіб буде стимулюватися розкол, який зафіксують результати виборів.
На думку керівника парламенту, оскільки жодного подальшого кроку після голосування «мовного» законопроекту не зроблено, «це слід розглядати як можливість для налагодження діалогу». Для того, щоб такий діалог став можливим, вважає В. Литвин, потрібно «накласти політичне табу на обговорення цієї теми в нинішньому форматі», оскільки подальші взаємні звинувачення матимуть єдиний результат — радикалізацію сторін і розкол країни. При цьому він зауважив, що в першу чергу це повинні зрозуміти опоненти «мовного» законопроекту. «Інакше звузиться до неможливого поле для компромісів», — зазначив він.
В. Литвин також наголосив на необхідності «припинити самоуправство органів місцевого самоврядування і відмовитися від української усталеної практики — шукати крайніх і винних». На переконання керівника парламенту, політикам і політичним силам потрібно відмовитися від радикальних закликів і дій, особливо тих, які межують із замахом на конституційний лад.
Профільний комітет, вважає він, має невідкладно завершити роботу над цим законом і дати цілісне бачення цього документа на основі розгляду пропозицій народних депутатів. На його думку, є доцільним створення в парламенті «узгоджувальної комісії», яка шукала б конструктивні шляхи і підходи щодо компромісного рішення з цього та інших питань. «Особливо і в першу чергу щодо державного статусу української мови та його гарантій, а також механізмів реалізації прав національних меншин для застосування ними своїх мов у національно-культурних, побутових та інших сферах», — сказав В. Литвин.
На цій основі, зазначив він, потрібно повернутися «до легітимного способу розгляду «мовного» питання без блокувань і силових зіткнень».
Народним депутатам, сказав В. Литвин, загалом потрібно узгодити позиції щодо діяльності Верховної Ради в передвиборчій період, оскільки від цього «визначальною мірою залежатиме розвиток подій в Україні і ставлення до нас у світі».
Голова Верховної Ради вважає логічним обрання керівника парламенту шляхом голосування бюлетенями. Відповідаючи на запитання журналістів, В. Литвин нагадав, що відповідно до чинного Регламенту рішення щодо обрання Голови Верховної Ради ухвалюються більшістю голосів народних депутатів, але при цьому не менш як 300 депутатів повинні взяти бюлетені, «щоб не було спокуси щодня обирати чи змінювати Голову Верховної Ради».
У такий спосіб також обираються Голова і контролери Рахункової палати і Уповноважений Верховної Ради України з прав людини.
За словами В. Литвина, якщо ініціатори цього закону хотіли запровадити таку норму для наступного складу парламенту, треба було записати у прикінцевих положеннях, що ця норма набуває чинності з моменту початку роботи Верховної Ради нового скликання.
В. Литвин також зазначив, що він розцінює ухвалення рішення про «мовний» закон і про зміну способу обрання Голови Верховної Ради України «як послідовні кроки — перший і другий».
Група народних депутатів звернулася до Конституційного Суду з проханням роз’яснити, чи є конституційним положення чинного Регламенту про порядок обрання Голови Верховної Ради. Конституційний Суд, за словами В. Литвина, 6 липня надіслав до парламенту лист з проханням представити позицію Верховної Ради з цього питання у зв’язку з підготовкою до розгляду згаданого вище подання. «Такої оперативності Конституційний Суд на моїй пам’яті жодного разу не демонстрував», — зауважив він.
Водночас Голова Верховної Ради не має намірів подавати судовий позов щодо нелегітимності ухвалення парламентом рішення про «мовний» закон. Говорячи про наміри деяких політичних сил подати судові позови відносно керівника парламенту через підписання або непідписання
згаданого документа,
В. Литвин зазначив, що «не радив би розв’язувати це питання за допомогою судових інстанцій, оскільки тоді суду доведеться досліджувати процедуру дотримання законодавства при внесенні і розгляді цього питання і можуть виникнути неприємні обставини для людей, які організували цей процес».
Окрім цього, зауважив він, не зрозуміло, який саме законопроект було проголосовано. «На який закон подавати до суду?» — запитав В. Литвин.
На переконання керівника парламенту, нині треба думати, яким чином вирішити ситуацію, що склалася. «Вважаю, що у Верховної Ради має вистачити здорового глузду, розуму і відповідальності, щоб заспокоїтися, осмислити цю проблему і, очевидно, дослухатися до моїх пропозицій щодо її вирішення», — сказав В. Литвин, додавши, що за подальшої ескалації конфлікту наслідки для країни можуть бути негативними.
Прес-служба Верховної Ради.
Фото Анастасії СИРОТКІНОЇ.
