За часів СРСР Балаклава була закритим містечком. Тут зберігався ядерний боєзапас радянського Чорноморського флоту і працював надсекретний завод із ремонту підводних човнів. Нині колись закриті військові об'єкти перетворили на музеї, а місто без бою здалося туристам.
У тихій Балаклавській бухті, захованій у скелях і захищеній від штормів, розташована найкраща кримська марина (стоянка для яхт). Якщо кілька пришвартованих тут приватних суден обкласти податком на розкіш, котрась із держав могла би значно поліпшити свої фінансові справи... Поки що три літні місяці впливають на бюджетний процес тільки в курортному містечку: влітку місцеві мешканці намагаються заробити на весь рік. Власники дрібних моторних човнів, катерів та яликів наперебій пропонують відпочивальникам ковтнути морського повітря, помилуватися скелястим берегом, порибалити чи просто дістатися віддалених пляжів.
З настанням «високого сезону» додається роботи прикордонникам Севастопольського загону морської охорони Азово-Чорноморського регіонального управління Державної прикордонної служби України (ДПСУ), який базується у Балаклаві.
— Улітку власники маломірних плавзасобів — рибальських і прогулянкових — частіше порушують прикордонний режим: виходять у море без документів, які посвідчують особу, або не інформують про свої наміри підрозділи ДПСУ, — пояснює командир загону капітан першого рангу Ігор Ткачук. — Дозвіл на вихід у море у двомильній зоні згідно з нашим законодавством дає адміністрація причалів, а вже далі можна вирушати лише за згоди Держприкордонслужби.
Щороку перед початком сезону прикордонники проводять роз’яснювальну роботу серед власників такого транспорту, але це мало впливає на несвідомих мореплавців.
— Варто підвищити штрафи за порушення прикордонного режиму, — вважає Ігор Ткачук. — Нині за вихід у море без дозволу або без належних документів фізичним особам загрожує аж 51 гривня штрафу, а юридичним — 119 грн. (сім мінімумів, що не обкладаються податками). На перший раз порушники можуть відбутися попередженням. Найдієвішим покаранням є заборона власникам суден виходити в море протягом 30 діб. Ми вдаємося до цього вкрай рідко, адже розуміємо, що в сезон люди мають працювати — забезпечувати туристів враженнями, а бюджет міста — коштами.
Охоронцям державних рубежів доводиться виконувати функції такого собі морського ДАІ, екологічної інспекції, рибоохорони, і навіть МНС водночас. Коли необачні відпочивальники зриваються зі скель у районі мису Фіолент, прикордонні катери залучають до рятувальних операцій, адже дістатися туди по суші досить складно.
...Прикордонний катер «Калкан» з оглядовою групою виходить на патрулювання на зовнішній рейд Балаклавської бухти. Її командир Михайло Меркулов — єдиний моряк у своїй родині.
— Сам я родом із Севастополя, служу п’ять років, — розповідає прикордонник. — Починав строковиком на кораблі морської охорони «Куропятников». Потім залишився на контрактних умовах.
— Рятувати когось уже доводилося?
— Був такий випадок. Біля мису Фіолент людей на надувному матраці віднесло в море — за 2—3 милі від берега. Коли влітку тут здіймається північний вітер, відносить у море, як пушинку! Три хвилини — і пляжники за півтора кілометри від берега.
Вирушаючи на патрулювання, моряки-прикордонники змінюють кашкети на бейсболки, а брюки — на шорти. Це — літня форма Морської охорони ДПСУ. Але Михайло, як і вся оглядова група, навіть у спеку носить шолом, комбінезон та спеціальний жилет-розвантаження (в його кишенях — газовий балончик, гумовий кийок, кайданки та пістолет Макарова — «найнадійніша зброя, стріляє за будь-якої погоди»).
«Калкан» швартується біля яхти, де гурт веселих відпочивальників вудить рибу під супровід «Роллінг Стоунз». Прикордонники піднімаються на борт для перевірки паперів і огляду судна. «Команду та пасажирів просять пред’явити документи, що посвідчують особу, — коментує заступник командира загону по роботі з особовим складом капітан 2 рангу Юрій Алейников. — Це може бути паспорт, водійські права чи інший документ, виданий органом державної влади. Капітан, крім того, показує документи на яхту та на право управління плавзасобом. У сухопутних кермувальників вказана «категорійність», і в них також. Капітан може керувати маломірним судном певного тоннажу і розміру, з двигуном певної потужності. Кількість людей на катері не повинна виходити за допустимі межі — це питання безпеки...»
У нашому випадку жодних претензій до мореплавців не було. Прикордонники не забули поцікавитися, чи немає на яхті заборонених речей або знарядь лову. Дозволено мати не більше п’яти гачків на вудку і не більше трьох кілограмів барабульки чи ставридки на одного рибалку — решта розцінюється як дрібне браконьєрство.
На тих, хто ловить не вудками, а промисловими сітками, частіше натрапляють навесні. Саме тоді, у період нересту риби, у нашу виключно (морську) економічну зону полюбляють навідуватися непрохані гості з Туреччини. За перше півріччя цього року підлеглі Ігоря Ткачука оглянули 96 плавзасобів, вилучили в браконьєрів
3 180 метрів риболовецьких сіток, притягнули до відповідальності 20 осіб, стягнули штрафів на загальну суму 2 890 гривень. Торік затримали і видворили з нашої економзони дві турецькі рибопромислові шхуни, які полювали на калкана — чорноморську камбалу.
Моторист-рульовий старший матрос Сергій Супрун на прикордонній службі більше 13 років — він теж залишився після армії, пройшов підготовку у Навчальному центрі ДПСУ в Ізмаїлі. Каже, що за чергування з виходом у море має 20-відсоткову надбавку до зарплати — у найбільш завантажені місяці отримує загалом 3,5 тисячі гривень. За затримання порушників виплачують премію. В будь-якому разі натщесерце у море ніхто не виходить — увесь плавсклад загону забезпечується безплатно харчуванням.
Два роки тому до завдань загону додали ще й охорону культурної спадщини. Тож нині наші катери пильнують «чорних археологів» та підводних шукачів скарбів. В акваторії Севастополя і Балаклави чимало затоплених суден — одні зазнали аварії на морі, інші під час першої оборони міста-героя відправили на дно зумисне — щоб перегородити ворожим суднам вхід на рейд. Трапляються і менш приємні історичні знахідки — глибинні бомби часів Великої Вітчизняної, які доводиться знешкоджувати прикордонникам спільно з МНС.
Коли ми розпитували про будні «морських вовків», на екскурсію до загону завітали майбутні юнги. Четвертокласники 33-ї севастопольської школи Саша Осадчук і два Дмитра — Підлісний і Лукіянчук — разом з іншими хлопчаками із захопленням розглядали гармату прикордонного корабля «Григорій Куропятников». На його рахунку — дві потоплені у 1996—1998 роках турецькі браконьєрські шхуни: їх силуети чорним по білому за старою військово-морською традицією намальовано на ходовій рубці корабля. Щоб потенційні порушники двічі подумали, чи варто підступно ловити камбалу поблизу наших берегів. «Постраждали тільки плавзасоби, екіпажі затоплених суден були врятовані», про всяк випадок заспокоюють прикордонники.
— Мій батько — Володимир Васильович Новіков — свого часу на цьому кораблі був мічманом, командиром бойової частини, — розповідає вчителька Тетяна Боброва. — На жаль, тата вже немає з нами...
Так чи інакше, з морем пов’язані професії більшості місцевих мешканців, і родина Новикових-Бобрових — класичний приклад. «Батько віддав життя українському флоту, а чоловік служить у штабі російського ЧФ у Севастополі. Для нашого міста це звичайна ситуація: приміром, з двох братів один — на Чорноморському флоті, а інший — на українському», — каже Тетяна.
Шкода тільки, що грошове забезпечення наших моряків-контрактників значно поступається зарплатам їх російських колег. Зате вони точно знають, що завжди служитимуть вдома. А тут, як то кажуть, і стіни допомагають...
Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.
Командир Севастопольського загону морської охорони капітан I рангу Ігор Ткачук.
Моторист-рульовий старший матрос Сергій Супрун 13 років служить на кордоні.
Оглядова група прикордонників піднімається на борт яхти для перевірки документів.
Для довідки
Севастопольський загін морської охорони Державної прикордонної служби України пильнує 400 км морського кордону, 8445 кв. км територіальних вод та всю виключно (морську) економічна зону України — 82480 кв. км. Здійснює контроль за плаванням і перебуванням українських, іноземних суден та військових кораблів у територіальному морі, забезпечує державну охорону місць постійного і тимчасового перебування Президента України та посадовців, визначених Законом «Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб». Контролює перетинання держкордону кораблями і літаками ЧФ Російської Федерації та їх переміщення у територіальному морі України. Виконує завдання з охорони державного кордону та суверенних прав України у виключній (морській) економічній зоні — у взаємодії з Керченським, Одеським загонами Морської охорони та підрозділами Сімферопольського, Ізмаїльського, Білгород-Дністровського та Одеського прикордонних загонів і Одеської окремої авіаескадрильї.
