Три кити кооперації

Торік 765 мільйонів гривень залишилися працювати вдома, не покинувши територію області, як це відбувалося раніше. Утримати такі кошти й задіяти їх на розвиток економіки своєї території допомогла промислова кооперація. Якщо система, за якою сьогодні працюють в області, не дасть збою, то цьогоріч, у такий спосіб, Луганщина збереже для себе аж мільярд гривень. Розвиток промислової кооперації — це досить складний процес. Започаткували його ще десять років тому, коли розробили програму кооперування зусиль вуглевидобувних підприємств з іншими, які виробляють необхідні вуглярам комплектуючі. Але тільки сьогодні можна сказати, що система, нарешті, стала працювати чітко, а головне — ефективно. Голова облдержадміністрації Володимир Пристюк поставив завдання максимально залучити до співпраці з усіма великими промисловими підприємствами, передусім, малий і середній бізнес. Бо саме він найвагоміше, легко й мобільно орієнтує свою продукцію на зміну запитів споживачів, переналаштовується на випуск нового асортименту.

— В області чимало малих і середніх підприємств, які за певної допомоги, а я, насамперед, маю на увазі їх завантаження замовленнями, можуть серйозно збільшити економічну стабільність регіону, — вважає начальник управління промисловості Головного управління промисловості й розвитку інфраструктури Луганської облдержадміністрації Олександр Ісаченко. — Ми маємо у своєму розпорядженні ресурси, щоб випускати сучасну конкурентоспроможну імпортозамінну продукцію для наших великих промислових підприємств.

За його словами, в обл-держадміністрації розроблено програму співробітництва малих підприємств із найбільшими. Керівники понад двадцяти промислових «гігантів» надали інформацію про потреби в комплектуючих до 2015 року. Вона стала основою для пропозицій малим і середнім підприємствам. У цьому й полягає завдання: звести споживачів і потенційних постачальників, допомогти їм знайти спільний інтерес.

Промислова кооперація на Луганщині розвивається за трьома напрямами: внутрішньообласна — на основі імпортозаміщення, міжрегіональна — з підприємствами інших областей України за допомогою механізму субконтрактації та побутова — з виробництва товарів широкого вжитку. У березні цього року до розвитку промкооперації в області активно долучилися вчені. Перед ними поставлено завдання з розробки інноваційної продукції, яка могла б замінити імпортовану з-за кордону. У результаті такої роботи, наприклад, до співробітництва зі Стахановським вагонобудівним заводом удалося залучити десять луганських виробників. Із тепловозобудівниками сьогодні працюють вісім малих і середніх підприємств області. На хімзаводі «Зоря», завдяки власному виробництву толуолу, який раніше закуповували за кордоном, обсяги виробництва досягли 270 млн. грн., а цьогоріч зростуть утричі.

— Загалом у кооперацію залучено 170 малих і середніх підприємств, і ми плануємо обсяг внутрішньообласної кооперації до 2015 року довести до 6 млрд. 320 млн. грн., — заявляє Олександр Ісаченко.

Програма субконтрактації, яку веде Луганська регіональна Торгово-промислова палата, на своєму спеціальному ресурсі, що дозволяє промисловцям знаходити партнерів і постачальників за допомогою єдиної інтернет-мережі, зареєструвала близько 50 підприємств. До того ж безплатно. Як зазначив директор департаменту супроводу бізнесу ЛРТПП Олександр Пєнкін, субконтрактація — це та сама кооперація, яка за допомогою інтернет-технології дозволяє налагодити ділові контакти, знайти потрібні комплектуючі. Відпрацювати цю систему й одержати реальні результати вдалося тільки після об’єднання зусиль обласної влади і ТПП.

За третім напрямом наразі триває активна робота з хімічними, будівельними та іншими підприємствами області. Сьогодні, скажімо, вже є домовленості з керівництвом мережі господарських супермаркетів «Епіцентр» про реалізацію продукції луганських виробників не тільки по області, а й у цілому по країні. Отже, буде налагоджено поставку своїх імпортозамінних товарів.

Працюючи за давальницьким механізмом, луганські підприємства легкої промисловості довгий час, можна сказати, були в рекрутах у іноземних виробників. Великих прибутків така робота не приносить, однак деякою мірою йде на користь. Принаймні луганські виробники навчилися формувати систему контролю якості, оперативно застосовувати нові технології й організовувати виробництво. Як відомо, український внутрішній ринок досить довго був перенасичений імпортними товарами. Одяг, трикотаж, взуття й сьогодні надходять в область здебільшого із країн далекого зарубіжжя. Однак регіон прагне значну частину продукції робити у себе. . Однією із форм стимулювання розвитку галузі є державні програми зі створення нових робочих місць.

—З 2008 року ми пішли шляхом створення виробничих потужностей у невеликих населених пунктах — селах, депресивних містах, — розповідає Олександр Ісаченко. — Такий підхід уже дає результати: в 2011-му було створено 702 нових робочих місця, а в 2012-му планується 616, з яких уже створено більше 440. Люди раді появі нових підприємств і можливості працевлаштування. Особливо важливо те, що на підприємствах дотримуються усіх прав працівників, вони забезпечені повним соціальним пакетом. А головне — ми досягаємо своєї мети, насичуючи ринок легкої промисловості своїм якісним товаром.

До речі, Луганщина є лідером серед областей України у сфері розвитку кооперації промислових підприємств.

 

Луганська область.