На Рівненщині створено перший в області центр первинної медичної допомоги. З 1 січня такий новий заклад запрацював у Березнівському районі.
— Березнівський район для цього пілотного проекту вибраний не випадково — він завжди був в авангарді реформ, які проводились і проводяться в охороні здоров’я України. Саме тут завдяки конструктивній співпраці органів виконавчої влади та місцевого самоврядування ще з 2009 року здійснюється фінансування сільських закладів охорони здоров’я з районного бюджету, — розповідає начальник управління охорони здоров’я Рівненської ОДА, депутат Рівненської обласної ради Віталій Бойко. — Завдяки цьому відразу вдалося практично на третину збільшити фінансування ФАПів та лікарських амбулаторій району.
Віталій Бойко, як лікар з досвідом, серед інших називає, на його думку, найголовніший аргумент на користь створення Центру первинної медичної допомоги — забезпечення своєчасного виявлення і діагностування хвороб, ускладнень хронічних захворювань, а також поліпшення їх профілактики.
— Із створенням Центру ПМД нам вдалося здійснити перші необхідні кроки реформування медичної галузі району, — розповідає начальник управління охорони здоров’я Березнівської РДА Ігор Мотруніч. — Так, на практиці ми структурно й фінансово розмежували первинний і вторинний рівні медичної допомоги. Завдяки об’єднанню фінансових ресурсів для надання первинної медичної допомоги на районному рівні на один щабель скорочено систему фінансування охорони здоров’я. Наступний етап реформування — підвищення частки первинної медичної допомоги в загальному обсязі фінансування медичних послуг. Бюджет Центру ПМД у нинішньому році становить майже 21,3 відсотка районного бюджету охорони здоров’я (для порівняння: в пілотних регіонах МОЗ України на 2012 рік визначив обсяг фінансування на рівні 35 відсотків. — Авт.). Але цей відсоток може бути більшим — все залежить від того, наскільки успішно наповнюватиметься районний бюджет.
— Звичайно, фінансування медицини дуже впливає на якість медичного обслуговування населення. І все ж таки у медицині дуже часто буває вирішальним людський фактор, зокрема компетентність, уважність лікаря, медперсоналу до пацієнтів, — долучаюсь до розмови.
— Створення Центру ПМД передбачає наближення лікаря передусім до сільського мешканця, та, відповідно, поліпшення доступу кожного громадянина до якісної медичної допомоги, — каже Ігор Мотруніч. — Якщо людина у селі, де вона мешкає, зможе отримати належну первинну медичну допомогу, то їй не буде сенсу їхати за нею до районного чи обласного центру. Тому ми й намагаємось якомога краще оснастити медобладнанням сільські медичні заклади. Не шкодуємо коштів на підготовку сімейних лікарів. Скажімо, Яків Максимик пройшов навчання за спеціальністю «сімейна медицина» в інтернатурі за рахунок коштів районного бюджету і тепер завідує Моквинською амбулаторією загальної практики сімейної медицини. За рішенням районної ради він має відпрацювати за контрактом три роки, однак виїжджати не збирається. Адже після реконструкції амбулаторії, на що з районного бюджету було виділено близько 135 тисяч гривень, тут створені хороші умови для роботи і прийому пацієнтів.
— Загалом будемо ще готувати лікарів, оскільки збираємось розширювати мережу лікарських амбулаторій у селах з населенням більше тисячі чоловік, а також по місту Березно, щоб розмістити дільничних терапевтів, педіатрів та лікарів загальної практики в амбулаторії, якомога ближче територіально до населення. При цьому, звичайно ж, оснастимо заклади необхідним діагностичним обладнанням, — продовжує Ігор Мотруніч. — Адже світовий досвід, узагальнений ВООЗ, свідчить, що розвиток первинної допомоги на засадах сімейної медицини є найефективнішим засобом досягнення справедливого розподілу і раціонального використання коштів та підвищення результативності роботи усієї системи охорони здоров’я. Тому саме зі створенням Центру первинної медичної допомоги та його кадровим і матеріально-технічним розвитком ми пов’язуємо сподівання на реалізацію пріоритетного — профілактичного — напряму розвитку галузі охорони здоров’я Березнівського району.
Нині у Березнівському районі сімейний лікар обслуговує від 2 до 4,5 тисячі людей при нормативному навантаженні 1,2 — 1,5 тисячі. Зменшивши навантаження (до цього в районі і прагнуть), рівняючись на світові стандарти, зокрема, ті, що є на Кубі, лікарі зможуть якісніше обслуговувати пацієнтів — у них для цього буде більше часу. Значним стимулом у роботі лікарів та середнього медичного персоналу у Березнівському районі могла б стати окрема постанова Кабміну про формульний розрахунок заробітної плати для працівників, які надають первинну медичну допомогу, відповідно до якісних показників їх праці для так званих непілотних областей. Адже у пілотних зарплата медпрацівників з 1 травня зросла у рази.
Не завадило б також, щоб законом про бюджет на 2013 рік була чітко передбачена для сільських непілотних регіонів, до яких належить і Рівненська область, щонайменше 30—35 відсотків фінансування охорони здоров’я за формульним розрахунком на первинну медичну допомогу. Адже ось такі законодавчі дрібниці стримують удосконалення надання первинної медичної допомоги.
— Будь-які реформи проводяться заради людей, — каже начальник управління охорони здоров’я Рівненської ОДА Віталій Бойко. — Що Березнівський район пішов у цьому напрямі правильним шляхом, свідчить такий факт: за 2009—2011 роки тут на третину зменшилась кількість смертей населення у віці від 25 до 65 років (саме у працездатному віці, який і визначає валовий національний продукт держави!) від причин, яким можна запобігти завдяки належній організації надання медичної допомоги. На мою думку, досвід з реорганізації регіональної системи охорони здоров’я за рахунок пріоритетного розвитку первинної медичної допомоги в Березнівському районі заслуговує на поширення і в інших районах нашої області.
