У березні 2014-го світ відзначатиме 200 років від дня народження Тараса Шевченка. Кожна нація має свого генія, визнаного і почутого не тільки нею, а й іншими народами. Для України (на той час Малоросії у складі Російської імперії) 40—60-ті роки ХІХ століття минули під знаком Великого Кобзаря.

Кожен ювілей Т. Шевченка святкували, зокрема в Україні, по-особливому, залежно від умов історичного буття та політичних обставин. За тим, як шануватиме 200-річчя Кобзаря незалежна Україна, стежитиме не тільки закордонна діаспора.

У квітні 2012 року вийшов указ Президента України «Про додаткові заходи з підготовки та відзначення 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка». Власне, цим документом закладено основи концепції загальнодержавних урочистостей. Передусім 2014-й оголошено Роком Тараса Шевченка, створено Координаційну раду й Організаційний комітет з підготовки та проведення ювілею, планується низка заходів у Російській Федерації, Республіці Казахстан, Литовській Республіці та Республіці Польща. Тож Шевченко лунатиме усюди, де він бував протягом свого життя. Отже, прозвучить і заявить про себе гуманітарний вектор України.

Заплановано організувати і провести у 2014 році всеукраїнський Шевченківський форум «Свою Україну любіть!» та Шевченківський міжнародний літературний конгрес. Цікавим пунктом плану є розроблення і затвердження державної цільової програми «Шевченківський дім». Очевидно, її обговорення матиме суспільний характер, відбуватиметься із залученням провідних наукових і освітніх установ. Об’єднуючим для суспільства покликаний стати гуманітарний проект «Шевченківські читання». Тут має прозвучати кожен регіон із його баченням і сприйняттям Поета.

Уже сьогодні є чудові напрацювання до великої дати: побачило світ повне зібрання творів    Т. Шевченка у 12 томах і «Шевченківська енциклопедія» у 6 томах; здійснено факсимільне видання рукописних збірок творів, альбомів та листів Тараса Григоровича, його «Кобзаря» англійською, німецькою, французькою, російською, польською, казахською, литовською мовами; літопису життя і творчості Шевченка, альбому репродукцій його художніх творів, каталогу повернутих в Україну документів і матеріалів, пов’язаних із життям і творчістю ювіляра тощо.

Отож йдеться фактично про новий етап у розвитку національного шевченкознавства як науки. Цікавою є ідея завершення створення художньо-просвітницького серіалу про життя та творчість Кобзаря. Також заплановано проведення ремонтно-реставраційних робіт у Національному музеї Тараса Шевченка та його філіях. Планується разом із Київською міською державною адміністрацією створення музею Кирило-Мефодіївського товариства. Ці та інші загальнодержавні та регіональні заходи покликані об’єднати Україну.

Важливим і фактично ідейно продукуючим центром з відзначення ювілею Кобзаря стає Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Його ректор, академік Леонід Губерський, створив відповідний оргкомітет і робочу групу, які розробляють програму святкування із урахуванням пропозицій Президента, а також структурних підрозділів університету, Інституту літератури НАН, Національного музею Тараса Шевченка. За цим комплексним планом здійснюватимуться заходи на міжнародному, державному та загальноуніверситетському рівнях.

Важливою складовою програми стануть ідеї активістів органів студентського самоврядування, спрямовані передусім на поглиблення знань студентів університету про життя і творчість художника і поета, вияв їхніх творчих здібностей. Передбачається масштабна видавнича і рекламна діяльність, а також низка культурно-просвітницьких заходів.

Для України відзначення 200-ліття Кобзаря — це шанс вийти на нові орбіти міжнародної співпраці, представити світові національну гуманітарну політику через його спадщину. Саме Шевченківська ідея дає нові можливості нашій державі для презентації її духовного іміджу. Тож саме у виробленні та здійсненні стратегії відзначення 200-ліття Кобзаря українські урядовці та освітяни покликані виявити і репрезентувати на світовий громадський розгляд базові принципи гуманітаристики як складової державної політики.

Оксана СЛІПУШКО, професор КНУ імені Тараса Шевченка.

Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.