Чотири вихідні виштовхали навіть важких на підйом запоріжців, дніпропетровців, харків’ян до моря. Але до нього ще треба було дістатися. Так, шлях від Запоріжжя до курортного селища Кирилівка склав понад 4,5 години (у півтора рази довше, ніж зазвичай), а з Харкова, як розповідали, понад 12 годин. Значна частина відпочивальників 1 липня рушила додому. Тому зворотний шлях був нічим не кращий від шляху до моря. Основна причина всіх заторів — очевидна невідповідність міждержавного статусу магістралі Харків—Сімферополь її стану. Через те «корок» на виїзді з Кирилівки на ту ж кримську магістраль склав кілометрів п’ять. Тож їзда зустрічною смугою була тут нормою, а гонки обочинами — ознакою хорошого тону. Через те над значною частиною міждержавної стратегічної дороги напрямку Москва—Крим здіймалася така курява, як і над знаменитим полем під Прохорівкою, коли там 69 років тому відбувалося легендарна танкова битва Другої світової війни. Зокрема, посеред райцентру Василівка взагалі здавалося, що стояв туман із видимістю у 10—15 метрів...

Спасибі, звичайно, Євро-2012, що поліпшило умови пересування автомобілями хоча б до провідних економічних і культурних центрів України. Запоріжжя у цьому плані мало на що претендує, бо, зважаючи на «ентузіазм» із будівництвом багатостраждальних мостів через Дніпро, нормальних доріг тут не бачити ще довго. Згадану магістраль Харків—Сімферополь вже давно в місцевих колах називають «дорогою смерті» — то одна, то двоє, то шестеро осіб тут гинуть щодоби. Оскільки міждержавна магістраль з однією смугою руху в одному напрямку і без жодної дворівневої розв’язки від Запоріжжя і, щонайменше, до Херсонської області — чи не найголовніша тому причина. Бо спробуйте в «звичайну» добу курортного сезону пропустити без пригод таким шляхом 29 тисяч одиниць транспорту...