Нещодавно Антимонопольний комітет України мав привід для гордості — ним було розкрито чергову «змову монополістів». 14 учасників ринку продажу необробленої деревини домовилися між собою та спільно брали участь у торгах, «підігруючи» один одному. Тож торгівля відбувалась в умовах повної відсутності конкуренції.
Антимонопольний комітет був невблаганний: учасників «картелю» оштрафували на рекордну суму — загалом на 419 мільйонів гривень. Тож держава захистила свої інтереси й покарала приватний бізнес за недотримання правил економічної конкуренції.
Та гордість за державу була затьмарена іншою подією — шляхом прийняття низки нормативно-правових актів вона монополізувала ринок оціночних послуг на користь 12 компаній, залишивши «за бортом» 9 тисяч сертифікованих оцінщиків, що працювали в цій сфері. Наразі під впливом громадськості «порушники антимонопольного законодавства» ввімкнули «задню» та скасували скандальні накази. Винних шукають, та, незважаючи на їхню публічність, чи знайдуть — питання.
Законо... творчість
Основою для «ігор в монополію» стало два закони, прийняті наприкінці минулого року. Перший — Закон «Про Фонд державного майна України». Другий — «Про внесення змін до деяких законів України з питань приватизації щодо реалізації положень Державної програми приватизації на 2012—2014 роки».
У законі про Фонд держмайна в пункті 5 частини 1 статті 5 записано норму: «Фонд веде Державний реєстр оцінювачів, які здійснюють професійну діяльність за спеціалізаціями, а також за окремим напрямом — для цілей оподаткування».
У законі про реалізацію положень програми приватизації на 2012—2014 роки, а саме в пункті 4 «Прикінцевих положень» зазначено таке: «оцінка для цілей оподаткування здійснюється суб’єктами, виключним видом діяльності яких є оцінка для цілей оподаткування».
Отже, і в першому і в другому законі визначено, до того ж так, між іншим, що «оцінка для цілей оподаткування» є «особливим» видом оцінки і здійснювати таку оцінку можуть не всі сертифіковані оцінщики, яких на сьогодні є майже 9 тисяч, а лише ті «спеціальні» суб’єкти, які отримали «спеціальний» сертифікат.
Сказано — зроблено
На виконання законодавчих нововведень, Фонд держмайна розробив цілу низку наказів та відібрав компанії, що матимуть право здійснювати «оцінку для цілей оподаткування», їх вийшло аж... 12 на всю Україну.
Для уникнення непорозумінь та щоб розставити всі крапки над «і», сказало своє слово і Міністерство юстиції.
21 травня вийшов наказ, яким заборонено нотаріусам посвідчувати будь-які договори про відчуження майна фізичними особами, якщо не проведено оцінки котримось із 12 «ексклюзивних оцінщиків».
Ось така «державницька» служба, що легко підпадає під визначення «антиконкурентних узгоджених дій», що спрямовані на «недопущення, усунення чи обмеження конкуренції». Та, на жаль, антимонопольне законодавство на рішення державних органів не розповсюджується.
Хто відповідатиме?
Ідеологи монополізації ринку оцінки технологічно діяли грамотніше, ніж їхні «колеги» з ринку необробленої деревини. Кожен державний орган рухався суто в межах своїх повноважень.
Кабінет Міністрів вніс на розгляд парламенту вже згадувані законопроекти про Фонд держмайна та реалізацію плану приватизації. Законопроекти у версії уряду не містили жодних згадок про «особливих оцінщиків». Відповідні поправки з’явилися під час підготовки проектів до другого читання.
А вже коли закони було ухвалено та підписано Президентом, Фонд держмайна та Мінюст просто «виконували свою роботу» й реалізовували законодавчу волю.
Унаслідок цього багатомільйонний бізнес у сфері оцінки майна було зосереджено в руках обраних, 9 тисяч оцінщиків (це переважно суб’єкти малого підприємництва) втратили можливість конкурувати з «привілейованими» колегами, громадяни отримали можливість відчути безмірні «цінові апетити» новоспечених монополістів.
На щастя, суспільство не погодилося «проковтнути» таке нахабство, в ситуацію втрутився прем’єр Микола Азаров — резонансні накази було скасовано. Винних обіцяють знайти та покарати. Чи знайдуть, чи покарають — побачимо.
Наразі є підстави вважати, що проблему повністю не розв’язано, і тільки-но ажіотаж вщухне, за оцінщиків «візьмуться» по-новому. По-перше, законодавче підґрунтя для подальшого «реформування» ринку оціночних послуг залишилося. Друге, що викликає тривогу, — коментарі окремих посадовців. На їхню думку, єдина проблема в тому, що все сталося надто швидко і 12 компаній на 45-мільйонну країну — це справді замало. Та ось якщо все зробити більш поступово та обережно...
