Учора найімовірніший кандидат на посаду Прем’єр-міністра, лідер партії «Народний фронт» Арсеній Яценюк назвав прізвища кандидатів на посади міністрів у новому уряді та запропонував їх на всенародне обговорення. Зокрема, на посаді віце-прем’єра з регіональної політики він бачить Володимира Гройсмана (Блок Петра Порошенка), Ігоря Жданова («Батьківщина») — на посаді віце-прем’єра з гуманітарних питань, Ігоря Мірошниченка — на посаді віце-прем’єра з аграрних питань. Також А. Яценюк пропонує зберегти за Арсеном Аваковим посаду міністра внутрішніх справ, Павлом Петренком — міністра юстиції, Сергієм Квітом — Міністерство освіти, Євгеном Ніщуком — Міністерство культури. На посаду міністра економіки він пропонує Дмитра Шимківа (нині заступник глави адміністрації Президента), міністра фінансів — Віталія Лісовенка (нині заступник міністра фінансів), міністра енергетики та вугільної промисловості — Андрія Коболєва (голова «Нафтогазу України), міністра охорони здоров’я — Василя Лазоришинця (нинішній в. о. міністра охорони здоров’я), міністра соціальної політики — Павла Розенка (Блок Петра Порошенка), міністра аграрної політики та продовольства — Леоніда Козаченка, міністра молоді та спорту -Дениса Силантьєв (Радикальна партія), на посаду міністра екології та природних ресурсів — Ганну Гопко («Самопоміч»).

Загалом А. Яценюк висловився за те, щоб кожна політична сила, яка увійде до складу коаліції, також була представлена в уряді. «Буде правильно, якщо кожна політична сила, що підписує угоду про коаліцію, делегує своїх повноважних представників до виконавчого органу та до виконавчої влади, а саме, до Кабінету Міністрів. Ніхто в парламенті не відсидиться, щоб потім розповідати про злочинний уряд», — підкреслив він.

Крім того, А. Яценюк повідомив: «Що стосується посади віце-прем’єр-міністра з питань європейської інтеграції, то вважаю за потрібне запросити на цю посаду одного з європейських лідерів, але про остаточне рішення оголошу після завершення переговорів».

Що стосується посади Голови Верховної Ради, то А. Яценюк зазначив, що об’єктивно найпрофесійнішою кандидатурою є нинішній глава парламенту Олександр Турчинов, однак, додав він, буде чесно і справедливо, якщо це питання буде обговорене всіма членами коаліції.

Окреслюючи виклики, які стоять перед майбутньою парламентською коаліцією та Кабінетом Міністрів, А. Яценюк наголосив, що наступного року потрібно реформувати Збройні Сили та оборонно-промисловий комплекс, бо саме нове озброєння та побудова української армії здатні зупинити російську військову агресію, реформувати судову та правоохоронну систему, ухвалити проекти податкової і бюджетної реформ та децентралізувати владу.

Утім, деякі запропоновані кандидатури зі списку Яценюка одразу заявили, що або нічого про це не чули, або вже відмовилися від урядових посад. Зокрема, Ганна Гопко на сторінці у Фейсбук написала, що має інші плани на життя та планує працювати в парламенті, звідки й допомагатиме новому міністру екології. Так само й Павло Розенко в соцмережі зазначив, що з ним ніхто не обговорював можливість очолити Мінсоцполітики, тож поки що це особисте бачення А. Яценюка.

Про те, що названі прем’єром кандидатури на посади в новому уряді не узгоджувалися з Блоком Петра Порошенка, повідомив і Микола Томенко. Тож, за його словами, поки не завершена робота над проектом Коаліційної угоди, ця ініціатива лідера «Народного фронту» — лише один з багатьох варіантів уряду.

Що стосується формування коаліції, то партія «Блок Петра Порошенка» пропонує провести перше пленарне засідання новообраної Верховної Ради України восьмого скликання ще до кінця листопада цього року. Про це заявив представник партії Віталій Ковальчук.

«Сьогодні Україна потребує швидких, радикальних та ефективних управлінських рішень, які без парламенту неможливі. Тому Блок Петра Порошенка звертається до Голови Верховної Ради сьомого скликання Олександра Турчинова з пропозицією скликати перше засідання депутатської групи з організації першої сесії Верховної Ради нового скликання», — наголосив політик.

Крім того, Блок Петра Порошенка закликав усіх новообраних парламентаріїв невідкладно вирішити питання звільнення з попереднього місця роботи, займання якого є несумісним зі статусом народного депутата, а також у разі наявності припинення дії іншого представницького мандата, який несумісний з мандатом народного депутата України.

«Блок Петра Порошенка наголошує, що робота новообраної Верховної Ради має розпочатися у максимально стислі терміни, вже до кінця листопада цього року», — зазначив В. Ковальчук.

У тому, що новий парламент має запрацювати якнайшвидше, переконаний і представник «Батьківщини» Сергій Соболєв. Повідомивши, що фракцію «Батьківщини» в робочій групі з підготовки першого засідання Верховної Ради представлятиме він та народний депутат Андрій Кожем’якін, С. Соболєв зазначив: «Ключове завдання нині — якомога швидше розпочати роботу парламенту». За його словами, для цього є всі передумови, оскільки робота над підготовкою ключового документа коаліції підходить до завершення. «Батьківщина» не має застережень ні до тексту Коаліційної угоди, ні будь-яких кадрових претензій», — сказав він та додав, що оприлюднення узгодженого тексту Коаліційної угоди відкриє зелене світло для якнайшвидшого початку роботи парламенту.

На негайному підписанні Коаліційної угоди та початку роботи нового парламенту також наголосив ще один представник «Батьківщини» Андрій Кожем’якін. При цьому перед початком учорашніх переговорів він зауважив, що процес підготовки Коаліційної угоди відбувається складно, оскільки постійно вносяться нові пропозиції, які не погоджуються з іншими фракціями. «От вчора було внесено нові пропозиції щодо Регламенту, які не можуть погодити між собою Блок Петра Порошенка та «Народний фронт», — зауважив він.

А народний депутат від «Батьківщини» Андрій Сенченко додав, що основне завдання учасників коаліційних переговорів — не допустити внесення до тексту Коаліційної угоди пунктів, які «закладають бомби під майбутню коаліцію».

«Наприклад, не можна прописувати у Регламенті норми, які б дозволяли комусь домінувати і диктувати всім іншим, не можна обмежувати законне право депутатів вносити законопроекти, бо якщо чиновники візуватимуть депутатські законопроекти, то це абсурд, який працювати не буде», — сказав він.

Тим часом голова партії «Блок Петра Порошенка» Юрій Луценко ще в четвер висловив переконання, що Коаліційна угода має всі шанси бути парафованою п’ятьма парламентськими демократичними партіями. Висловивши подяку представникам «Самопомочі», які взяли на себе роль модератора та гасили пристрасті політичних ветеранів, Ю. Луценко зазначив: «Якщо завтра все буде так само конструктивно — документ буде оприлюднено для громадського обговорення».

Лідер Радикальної партії Олег Ляшко переконаний, що спочатку треба підписати Коаліційну угоду, а вже після цього обговорювати кадрові питання. «Бо якщо після підписання Коаліційної угоди якась із партій вирішить вийти зі складу коаліції, бо їй не сподобалася та чи інша кадрова пропозиція, то цій політичній силі доведеться обгрунтувати, чому вона так вчинила», — сказав він та додав: «Спочатку підписуємо Коаліційну угоду, а потім обговорюємо кадрові питання». Разом з тим О. Ляшко підтвердив, що його політична сила претендує на керівництво Міністерством внутрішніх справ, Міністерством освіти і науки та, можливо, Міністерством економіки. «А вже партнери по коаліції нехай розглядають наші пропозиції», — додав він. Утім, судячи з названих А. Яценюком кандидатур на посади міністрів, представник Радикальної партії може очолити лише Міністерство молоді та спорту.

Поряд з обговоренням Регламенту роботи коаліції, члени робочих груп продовжували обговорення різних напрямків реформ. Зокрема, Олександр Черненко (Блок Петра Порошенка) повідомив, що досягнуто домовленості про відмову від виборів за мажоритарною системою та про перехід до пропорційної системи виборів з відкритими списками, коли громадяни обиратимуть як політичну силу, так і конкретного кандидата від неї. Також учасники переговорів дійшли згоди щодо посилення відповідальності партій за порушення та незаконну агітацію.

У питанні місцевих виборів ключовими є такі домовленості: вибори голів великих міст мають відбуватися у два тури, тобто, якщо в першому турі жоден кандидат не набрав понад 50 відсотків голосів, то проводиться другий тур, а вибори до сільських та селищних рад проводитимуть за мажоритарною системою, оскільки на місцевому рівні партії недостатньо розвинені. Стосовно виборів до міських, районних та обласних рад, то, за словами О. Черненка, це залежатиме від повноважень, якими вони будуть наділені після змін до Конституції.

За домовленістю, зміни до виборчого законодавства мають бути внесені у першому півріччі 2015 року. 

Дослівно

Арсеній Яценюк:

 

«Рішення повинні прийматися за участю трьох вищих посадових осіб в кабінеті Президента, за участю Прем’єр-міністра і Голови Верховної Ради. Повинна бути дискусія, опрацьовуватися різні варіанти. А публічно повинна бути єдина позиція, яка повністю підтримується парламентською коаліцією, що буде сформована».