У структурі апарату Генеральної прокуратури України створено спеціальний відділ із забезпечення конституційних основ підприємницької діяльності. Його поява стала цілком обґрунтованою необхідністю. Про функції і цілі цього відділу розповідає начальник Головного управління ГПУ із захисту прав і свобод громадян та інтересів держави, протидії корупції і злочинності в сфері транспорту Віталій Білоус.

 

— Віталію Владиславовичу, чим спричинено створення нового відділу в апараті Генпрокуратури?

— Останнім часом до Генеральної прокуратури дедалі частіше звертаються підприємці зі скаргами на втручання контролюючих органів у їхню господарську діяльність, затягування узгоджувальних, дозвільних процедур, спроби рейдерства за участі правоохоронних органів, безпідставне ініціювання різних перевірок тощо.

Водночас гіпертрофована регуляція — широке поле для розповсюдження хабарництва, корупційних схем і всіляких зловживань.

Розв’язанню цієї проблеми присвячена програма Президента України, що передбачає формування режиму сприяння бізнесу — шляхом зменшення державного втручання в економіку та зниження адміністративних бар’єрів для його розвитку. Однак на практиці задекларована дерегуляція стикається з опором самої системи, сформованої не сьогодні й навіть не вчора.

Тому Генеральна прокуратура останнім часом приділяє багато уваги дотриманню прав підприємців і протистоїть незаконному втручанню контролюючих органів і органів влади в їхню діяльність. Із цією метою і створено спеціальний відділ із захисту прав підприємців — щоб активніше оздоровлювати взаємовідносини регулювальних органів і бізнесу. Організовано роботу телефону «гарячої лінії», куди може звернутися будь-який підприємець, чиї права, на його думку, порушені органами державної влади або самоврядування.

— Чи не вважаєте ви, що для початку потрібно максимально звузити рамки державної регуляції бізнесу в Україні?

Цілковиту відмову від системи державного контролю підприємницької діяльності не практикує жодна цивілізована держава. Інша справа, що взаємовідносини контролюючих органів і суб’єктів господарювання мають бути впорядковані й регламентовані, кожна сторона повинна чітко розуміти свої права й обов’язки.

Необхідно, щоб цей контроль не розкладав економічні відносини в країні, а йшов їм на користь. З боку уряду це має виражатися в істотному зменшенні контактів підприємців із представниками контролюючих органів. Що менше процедур узгодження, то менше підприємець витрачає часу й коштів, а в чиновників, у свою чергу, менше спокус «допомогти» у проходженні цих процедур. Усі ці штучні перешкоди для роботи бізнесу призводять до зниження збирання податків, що надалі обертається «дірами» у бюджеті та низькими соціальними стандартами держави.

Додатковий тиск на бізнес чинить втручання в його діяльність правоохоронних органів, насамперед податкової міліції, служби БЕЗ, УБОЗ, СБУ. Фактично перевірки контролюючих і правоохоронних структур можуть тривати на окремо взятому підприємстві постійно. Хто витримає таке?

— Наведіть приклади реагування прокуратури на подібні порушення прав підприємців: у якому масштабі дотепер велася ця робота?

 Перевірками, проведеними тільки в травні цього року органами прокуратури, виявлено 19 кримінально караних порушень прав підприємців, опротестовано 377 незаконних актів державних органів, внесено 885 подань керівникам контролюючих органів. До дисциплінарної відповідальності притягнуто 65 посадових осіб.

Не секрет, що найбільші проблеми для бізнесу створює система незаконних поборів із боку нечистих на руку працівників контролюючих органів. «Мзда» стягується як шляхом залучення комерційних структур, так і явного вимагання. Приміром, начальник однієї з податкових інспекцій Чернівецької області за припинення блокування роботи підприємства та зменшення нарахованих штрафних санкцій вимагав і одержав від його директора хабар у сумі 40 тисяч доларів США. У Кіровограді посадові особи інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю розробили і налагодили цілу систему одержання хабарів за видачу документів дозвільного характеру. За зазначеними фактами прокуратурою порушено й розслідуються кримінальні справи.

— Якими превентивними важелями володіє відділ із забезпечення конституційних основ підприємницької діяльності?

— Зокрема, до його завдань належить моніторинг законопроектів і нормативно-правових актів у сфері підприємництва. Мета — виявлення в них адміністративних бар’єрів для ведення бізнесу та інших положень, що порушують права і законні інтереси господарюючих суб’єктів, а також опротестування таких правових актів. Володіючи повною інформацією про практику порушень, відділ готуватиме пропозиції із вдосконалення законодавства про захист прав підприємців. Також його функція — не тільки цільовий моніторинг ЗМІ стосовно порушень, а й постійна пряма взаємодія з підприємницьким середовищем і громадськими організаціями підприємців. Адже бізнес не повинен говорити із владою за допомогою акцій протесту. Конфліктні ситуації нікому не потрібні.

Ситуація, що склалася, свідчить про необхідність запровадження інституту державного контролю за складанням планів проведення перевірок і підставами для призначення позапланових. Такий механізм дозволить внести ясність щодо періодичності проведених перевірок і дасть упевненість підприємцям у можливості вільного ведення бізнесу.

Розмову вів Борис МІРОШНИЧЕНКО.