Охочих узяти участь у слуханнях з обговорення прийнятого у першому читанні проекту закону «Про засади державної мовної політики» (реєстр. №9073), які проводив Комітет Верховної Ради з питань культури і духовності, зібралося пребагато. Були присутні народні депутати з різних фракцій, у тому числі й один із авторів документа Вадим Колесніченко, представники міністерств закордонних справ, фінансів, культури, Держкомтелерадіо, відомі українські дипломати, вчені, мовознавці тощо.

«Європейську хартію регіональних мов або мов меншин» (саме на неї посилаються автори законопроекту) Верховна Рада ратифікувала у травні 2003 року. Проте переклад на українську робився не з оригінальних французької та англійської мов, а з російської. Відтак ключовий термін «mіnorіty language», який означає «міноритарна мова» було подано як «мова меншин». Тим часом у п. 11 пояснювальної записки до Європейської хартії зазначено, що її «метою є захист і підтримка регіональних або міноритарних мов», а не мовних меншин. Тоді як «регіональні або міноритарні мови» — це мови, які використовуються у певному регіоні та є менш поширеними, ніж інші в його межах. На думку голови комітету Володимира Яворівського, це було зроблено навмисно. Так само, як нині проштовхується законопроект. «Якщо дотримуватися постулату, що 10 відсотків носіїв можуть проголошувати нарівні з державною мову своєї національної меншини, то Закарпаття — єдине місце в країні, де такий відсоток становлять угорці і то, за даними на 2001 рік, які потребують уточнення. У решті регіонів — це росіяни. Тобто йдеться фактично про запровадження другої мови — російської», — переконаний він. До речі, саме закарпатці звернулися до парламенту з проханням не виносити на повторний розгляд законопроект про засади державної мовної політики. «Інциденти, які сталися під час його розгляду, в черговий раз засвідчили: мовне питання стає предметом розбрату в українському суспільстві. Досвід багатонаціонального Закарпаття підтверджує, що Конституція України врегульовує міжнаціональні відносини і гарантує національним спільнотам вільне володіння і використання рідної мови. Прийняття цього закону може спричинити дестабілізацію в країні, загострити політичну ситуацію», — йдеться у зверненні обласної ради.

У тому, що цей законопроект працює проти української мови, переконаний і директор Інституту мовознавства, академік НАН України Віталій Скляренко. За його словами, документ було надіслано на експертизу до десятка інститутів Академії наук. І в цілому по Академії, причому не змовляючись, висновок був один: цей проект закону навіть ставити на розгляд Верховної Ради не можна.

«Маємо мислити категоріями не абстрактної України і абстрактного часу. Ми живемо у конкретних умовах, коли, будемо говорити, залежні від наших сусідів. Які (Держдума РФ) ухвалили доктрину про те, що потрібно відновити і посилити російську мову на євразійському просторі. Під це виділяються конкретні кошти. Ми залежні від цих зовнішніх чинників. Тому наша тактика має бути стриманою, послідовною, вдумливою, без істерик і зайвих емоцій, але щодо відстоювання української України. Ми її ще після тотальної русифікації не відбудували. Нині знищуються навіть мінімальні досягнення, які були за 20 років», — наголосив він. На думку президента Національного університету «Києво-Могилянська академія» Сергія Квіта, серйозне ставлення до законопроекту — це концептуальна помилка, як і внесення до нього такої великої кількості поправок. Тож запропонував усім відкликати їх із твердженням, що цей законопроект «не піддається до виправлення, він антидержавний, створює зайві приводи для протистояння». Як аргумент — експертні висновки найкращих вітчизняних фахівців та міжнародних організацій. «Цей закон не може бути проголосований, інакше саме поняття «парламент» втратить сенс. Верховна Рада не може ухвалювати закони, які руйнують державність», — констатував він.

Голова Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності Володимир Яворівський (ліворуч) і заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності Ярослав Кендзьор.

Фото Анастасії СИРОТКІНОЇ.