Куди тільки працівники ЗАТ «Рівненський ливарний завод», що в селі Городок Рівненського району, не зверталися зі своєю проблемою — до Президента України, у Комітет Верховної Ради України з питань правосуддя, Генеральну й обласну прокуратури, Рівненські обласну та районну адміністрації, Територіальну державну інспекцію праці в Рівненській області, ніде не можуть домогтися її вирішення (до речі, працівників інспекції праці навіть не допустили на територію підприємства).

А проблема полягає у тому, що працівникам ливарний завод заборгував, за даними Територіальної інспекції праці у Рівненській області, з грудня 2011 по січень 2012 року понад 1,6 мільйона гривень заробітної плати.

Щоб звернутися до суду, потрібна довідка про заборгованість, кажуть працівники ливарного. А їх на заводі не видають. З керівниками підприємства вели розмову з цього приводу представники й обласної виконавчої влади, й обласної прокуратури. Ті обіцяють, але довідок все одно не видають. Ось і звернулися люди до корпункту «Голосу України» в надії на те, що про їх проблему надрукують у газеті, про неї дізнаються столичні високопосадовці і таки вплинуть на керівництво ливарного, яке не дотримується українського законодавства, де чітко означено, що людина має отримати зароблені гроші.

— Але ж є така норма закону, за якою можна звернутися до суду, вказавши при цьому, що ви не можете домогтися доказів, оскільки керівництво підприємства в порушення закону не видає вам довідки про суму заборгованої вам заробітної плати, — роз’яснюю ливарникам.

— Ви думаєте, ми не зверталися до судів? — чую у відповідь. — Отримували відмови, причому, з різною мотивацією.

— Я зверталася у Рівненський районний суд із позовною заявою про стягнення із ЗАТ «Рівненський ливарний завод» 1,5 тисячі гривень, які воно заборгувало мені із зарплати, — розповідає складальниця форм ливарного цеху Наталія Воробей. — З такою ж заявою про стягнення 2,5 тисячі гривень звертався до суду і мій чоловік (Василь Воробей. — Авт.), який отримав виробничу травму на заводі і тепер непрацездатний, пересувається з допомогою інвалідного візка, потребує інтенсивної реабілітації. Обидві наші заяви суд залишив без руху. Суддя Олександр Штогун свою ухвалу мотивував тим, що «не долучено копію ухвали про відмову в прийнятті заяви про видачу судового наказу або ухвали про скасування судового наказу».

— Законодавство України передбачає можливість працівникам звертатися до суду про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати у спрощеному порядку, без виклику сторін (наказне провадження). У такому випадку суд видає наказ про стягнення заборгованості із заробітної плати в сумі, що визнана роботодавцем (є безспірною). Однак у наших випадках сума заборгованості із заробітної плати не є безспірною, оскільки ЗАТ «Рівненський ливарний завод» не визнає цю суму та не видає довідок. Крім того, працівники ливарного заводу звертаються до суду стосовно відшкодування моральної шкоди за затримку виплати заробітної плати, а така вимога розглядається у позовному провадженні. За таких умов ухвали судів про залишення позовних заяв працівників ливарного без розгляду та повернення позовних заяв є, на мою думку, необґрунтованими, — долучається до розмови адвокат, депутат Рівненської районної ради Юлія Щербяк, яка захищає інтереси працівників ливарного заводу на громадських засадах.

— Мою аналогічну позовну заяву про стягнення заборгованих мені 2,5 тисячі гривень заробітної плати, з якою я зверталася у Рівненський міський суд, суддя Юрій Куцоконь відмовився прийняти, — розповідає контролер Тетяна Боган. — Мотивував недотриманням порядку звернення в наказному провадженні.

— Знову ж замкнене коло: позивачка не може звернутися для вирішення питання в наказному провадженні, оскільки завод відмовляється видавати їй довідку про заборговану зарплату, — коментує адвокат Юлія Щербяк.

Є судді, які не хочуть зайвих клопотів із витребуванням із ЗАТ «Рівненський ливарний завод» доказових документів у вигляді довідок про заборговану заробітну плату.

Щоправда, є судді, які за аналогічними зверненнями ливарників відкривають провадження та розглядають справи відповідно до чинного законодавства. Скажімо, звернення формувальника стержневої дільниці Сергія Коцара і транспортувальника ливарного виробництва Лідії Григор’євої у Рівненський міський суд суддя Мар’ян Головчак прийняв до розгляду. А ось суддя Рівненського міського суду Наталія Діонісьєва на заяву працівниці ливарного Тетяни Воробей прийняла ухвалу, в якій зобов’язала ЗАТ «Рівненський ливарний завод» надати суду довідку про розмір заборгованості із зарплати, компенсації за невикористану відпустку та інших розрахункових виплат на дату звільнення 

Т. П. Воробей та довідку про її середній заробіток.

Лише кільком працівникам ливарного, які звільнилися з роботи, підприємство змушене було видати довідки про заборгованість із зарплати, оскільки без них вони не зареєструвалися б у центрі зайнятості. Користуючись моментом, вони змогли звернутися до суду з позовами про стягнення заборгованої зарплати.

Загалом ситуація, що склалася із боргами ливарного заводу перед працівниками, створює соціальну напругу в регіоні: ливарники з відчаю готові вдатися до акцій протесту.

Цей кричущий факт ніяк не вписується у ті намагання обласної влади максимально скоротити борги із зарплати. Для порівняння: з приходом на посаду голови Рівненської ОДА Василя Берташа заборгованість із зарплати становила 19,8 мільйона гривень, станом на 1 червня 2012 року вона скоротилася до 2,46 мільйона гривень. 1,6 мільйона гривень із них — це борги ЗАТ «Рівненський ливарний завод» перед своїми працівниками. Тим часом щодо згаданого підприємства порушено процедуру банкрутства ( ухвала господарського суду Рівненської області № 5019/2862/11 від 30 грудня 2011 року). Якщо працівники не будуть включені до реєстру кредиторів, вони залишаться без кровно зароблених коштів. Цим, схоже, і пояснюється зволікання керівництва ливарного заводу з видачею довідок про заборгованість із зарплати.

Єдиною втіхою для працівників ливарного може бути те, що, як повідомили у прокуратурі Рівненської області, за фактом безпідставної невиплати заробітної плати працівникам ЗАТ «Рівненський ливарний завод» 8 червня порушено кримінальну справу за ч. 1 ст. 175 Кримінального кодексу України, триває досудове слідство.

...Працівники ливарного розповіли про випадок, коли механік формувального відділення Микола Захарович Ткачук, який пропрацював на ливарному виробництві двадцять п’ять років, помер, так і не дочекавшись, щоб йому виплатили заборговану заробітну плату. Не дочекався її також електрик Леонід Дмитрук, який нинішньої весни загинув від ураження струмом на виробництві...

 

Рівне.