Учора в Києві в приміщенні Національного університету імені Т. Шевченка, історичному «червоному корпусі», відбулося перше пленарне засідання Конституційної Асамблеї. Це спеціальний допоміжний орган, створений Указом Президента для підготовки законопроектів про внесення змін до Конституції України.
У роботі Асамблеї взяли участь керівники держави — Президент Віктор Янукович, Голова Верховної Ради Володимир Литвин, голови парламентських фракцій та комітетів, посадовці адміністрації Президента, представники міжнародних та європейських інституцій — Європейської комісії, Ради Європи, ОБСЄ, ООН та інших організацій.
Голова Асамблеї, перший Президент України Леонід Кравчук, відкриваючи засідання, висловив сподівання, що створення Асамблеї, безумовно, стане непересічним явищем в суспільно-політичному житті нашої держави. На його переконання, модернізувати державу, підготувати і провести конституційно-правову реформу можна лише за застосування нетрадиційних новаторських модерних реформаторських кроків. Л. Кравчук наголосив: «Асамблея не підміняє повноваження Верховної Ради в ухваленні конституційних змін». І закликав усіх учасників Асамблеї звести до мінімуму політизацію її діяльності.
Президент України Віктор Янукович заявив: «Наша мета — утвердження Конституції як реального політико-правового договору, що буде надійним фундаментом майбутнього української держави. Нам необхідна реально діюча та ефективна Конституція, що гарантуватиме права і свободи людини». В її основу, на думку глави держави, мають бути покладені найвищі демократичні принципи, забезпечення прав і свобод людини, демократії. Досягти головної мети — модернізувати країну — вважає Президент, можна лише за рахунок зміцнення демократичної соціальної і правової держави, шляхом формування активного і захищеного громадянина на основі верховенства права. В. Янукович також відзначив, що розпочати конституційну реформу ще до парламентських виборів рекомендують нам Євросоюз та Рада Європи. А легітимність конституційної реформи, запевнив Президент, буде забезпечена за рахунок широкої відкритої дискусії та дотримання визначеної Основним Законом процедури внесення змін до Конституції. Насамперед потребують реформування на конституційному рівні, на думку глави держави, сфери правосуддя, місцевого самоврядування у відповідності до міжнародних стандартів. В. Янукович закликав усі політичні сили в процесі конституційної реформи відкинути зайве політиканство та внутріпартійні інтереси, оскільки Конституція не повинна писатися під будь-який орган влади чи політичну силу. Саме тому й було обрано формат Конституційної Асамблеї.
Голова Верховної Ради Володимир Литвин назвав реформування Основного Закону питанням першорядної державної ваги. Він висловив думку, що Конституція 1996 року свою відповідальну й важливу місію виконала — вона дозволила зберегти державу і вивести її на новий цивілізаційний етап. Водночас потенціал чинної Конституції згасає, вона вже не відповідає потребам життя, і час вимагає нових законів. Зокрема, це добре видно на прикладі прийняття кодексів, непрацюючого місцевого самоврядування.
Сьогодні, на думку В. Литвина, є унікальна можливість у нормальних штатних умовах працювати над Основним Законом. «Конституцію потрібно змінювати незалежно від політичних настроїв, інакше її змінить саме життя, — сказав Голова Верховної Ради. — Тим паче, що в цьому питанні є консенсус — фактично всі політики говорять про потребу конституційного процесу. На порядку денному стоїть завдання перезавантажити країну, в тім числі й через перезавантаження Конституції». В. Литвин вважає, що потрібен консенсус у розумінні потреби змін, який відповідав би суспільним потребам, тоді конституційна реформа матиме фундаментальний характер. Асамблея може існувати і як установчі збори, і як дорадчий орган. Про це в 1918 році писав ще Михайло Грушевський. Але оскільки нині жодних підстав для революційного розвитку немає, то Асамблея, переконаний глава парламенту, повинна діяти як дорадчий орган, як загальноукраїнський майданчик для діалогу щодо перспектив розвитку країни із залученням широких кіл. Адже Верховна Рада з огляду на наближення виборів уже не виконує цю роль. «Потрібно продемонструвати єдність в діалозі, в дискусіях, щоб запропонувати життєво необхідні конституційні засади в країні», — підкреслив В. Литвин, зауваживши, що склад Конституційної Асамблеї сповна відповідає високому покликанню і призначенню — забезпечити конституційну реформу.
Загалом до складу Асамблеї входить 95 осіб. Її головою є перший Президент України Леонід Кравчук, заступниками голови — директор Інституту держави і права імені В. Корецького НАН України Юрій Шемшученко; секретарем — радник Президента — керівник Головного управління з питань конституційно-правової модернізації АПУ Марина Ставнійчук. У роботі Асамблеї також беруть участь екс-президенти Леонід Кучма та Віктор Ющенко, Голова Центрвиборчкому, чотири судді Конституційного Суду у відставці. У складі Асамблеї працюватимуть представники від депутатських фракцій та груп Верховної Ради, народні депутати попередніх скликань, представники політичних партій, Національної академії наук, національних галузевих академій та академічних наукових установ, інших наукових установ і вишів, профільних громадських організацій та незалежних експертно-аналітичних центрів, профспілкових об’єднань.
Представники опозиційних політичних сил у парламенті від участі у роботі Конституційної Асамблеї відмовилися, і свої кандидатури до складу Асамблеї не подали. Водночас для опозиції двері залишаються відчиненими — у будь-який час вона може долучитися до роботи Асамблеї. Президент висловив сподівання, що після парламентських виборів до роботи Асамблеї та реформування Основного Закону приєднаються нові політичні сили, в тому числі й опозиційні.
Фото Олександра КЛИМЕНКА.
Президент України (1991—1994) Леонід Кравчук, Президент України Віктор Янукович, Голова Верховної Ради Володимир Литвин.