НКРЕ відкликала проект постанови, яка ледь не поставила на коліна 170 українських підприємств
Фінансово-економічна криза виявила чимало проблем української економіки. Втім, деякі з них лежать не лише в економічній, а й політичній площині. Для багатьох стало відкриттям, що навіть у країнах із суто ринковими економіками уряди активно втручаються в хід об’єктивних процесів, створюючи найсприятливіші умови для національного товаровиробника. Так, для зарубіжних металургійних підприємств електроенергія продається не за ринковими цінами, а за спеціальними тарифами, які у 2—2,5 разу нижчі за ті, які пропонують українським металургам. Не дивно, що нашим підприємствам так важко змагатися з іноземними конкурентами.
Звичайно, хочеться, щоб таку підтримку промисловості забезпечували й у нас. Однак ситуація поки що складається так, що багато хто з підприємців волів би отримувати електроенергію хоча б за ринковими цінами. Але й тут — зась! Тарифи формує Національна комісія, котра здійснює державне регулювання у галузі електроенергетики (НКРЕ). А от за якими принципами, здогадатися не просто. Крім того, що вочевидь чиновники комісії переконані: чим вища ціна, тим більший прибуток енергетичних компаній. Але ж не тільки про їхні інтереси слід дбати?
Наскільки насправді «ефективний» цей принцип, показав досвід Запорізького заводу феросплавів (ЗЗФ). Завод з об’єктивних причин — падіння попиту на його продукцію внаслідок кризи в металургії — був змушений у 2010 році дещо скоротити обсяги закупівлі електроенергії, і з 1 січня 2011 року був переведений на 2-й клас споживання, де тарифи на третину вищі. Через це ЗЗФ був змушений закрити цех та кілька виробництв і звільнити близько півтори тисячі робітників. Бюджети різних рівнів та соціальні фонди недоотримали десятки мільйонів гривень. Та й енергокомпанії очікуваних прибутків не дочекалися.
Біда, що проблеми окремо взятого підприємства, яке свого часу було потужним донором місцевого бюджету міста Запоріжжя, можуть стати масовим явищем. Йдеться про проект постанови НКРЕ «Про затвердження Критеріїв визначення класу споживачів електроенергії, диференційованих за ступенем напруги». Щойно проект було розіслано на узгодження до різних міністерств та відомств, як він отримав потужний негативний резонанс у колах промисловців. Адже, в разі його прийняття, понад 170 підприємств різних галузей будуть переведені з першого класу споживання до другого і платитимуть за електроенергію на 30% більше. Як наслідок, багато підприємств будуть змушені суттєво знизити обсяги виробництва, а такі великі, як Стахановський завод феросплавів (СЗФ), й узагалі зупинитися.
Звичайно, представники промислових кіл не стали сидіти склавши руки. Бажаючи викликати чиновників на конструктивний діалог, вони 29 травня цього року ініціювали проведення круглого столу на тему: «Визначення класу споживача електричної енергії і відшкодування витрат з утримання технологічних електричних мереж». Його учасники аргументовано вказали представникам НКРЕ на можливі негативні наслідки в разі прийняття постанови. Серед них — не лише необґрунтоване підняття тарифів, а й плата за неіснуючі втрати електроенергії та й взагалі за послуги, які не надаються.
Як приклад, представники СЗФ розповіли про ситуацію, коли завод щомісячно сплачує 4—5 мільйонів гривень за нібито транспортування електроенергії локальними мережами і втрати струму під час цього. Хоча насправді завод не має жодних під’єднань до локальних мереж, а під’єднаний безпосередньо до магістральних. Після введення ж у дію згаданої постанови НКРЕ підприємство буде змушене додатково платити 260 мільйонів гривень на рік. Оскільки частка вартості електроенергії в собівартості виробництва феросиліцію (це основна продукція СЗФ) становить 50—60%, це зробить продукцію заводу неконкурентоспроможною. Зупинка заводу означатиме звільнення 1600 його робітників та мільярд гривень збитків енергетичних компаній — саме стільки СЗФ платить за електроенергію на рік. Ще одним негативним наслідком стане справжня окупація внутрішнього ринку виробниками кремнієвих феросплавів з Росії, Казахстану, Індії та Китаю.
Крім того, представники ЗЗФ зауважили й те, що різке зростання ціни електроенергії з подальшим падінням її споживання призведе до того, що державі не буде чим дотувати низьку ціну електроенергії для населення. Особливо було наголошено на тому, що тарифна політика НКРЕ позбавляє підприємства феросплавної галузі стимулу для впровадження енергозберігаючих технологій. Адже економія призводить до скорочення споживання й автоматичного переведення на другий клас, де тарифи вищі.
Директор Дергачівського моторобудівного заводу В. Ходарєв також висловив невдоволення недосконалою нормативною базою, що регулює споживання електроенергії. Зокрема, завод був змушений продати належні йому 27 кілометрів електропередач лише за сто (!) гривень. А віце-президент Об’єднання роботодавців підприємств легкої промисловості Д. Попов звернув увагу на те, що в пояснювальній записці до проекту постанови НКРЕ міститься хибний висновок про відсутність негативних наслідків у разі введення її в дію. Зрештою, з цим зауваженням погодилися навіть представники НКРЕ.
І не тільки з цим. Учасники круглого столу аргументовано довели, що запропонований НКРЕ проект постанови містить економічно та юридично необґрунтовані критерії. Тож представник НКРЕ спочатку погодився продовжити терміни громадських слухань з цього питання й утриматися від запланованого на 30 травня остаточного прийняття постанови. Ще один круглий стіл було призначено на 12 червня. Однак напередодні його проведення НКРЕ розіслала його учасникам листа. В ньому повідомлялося, що заплановане обговорення не відбудеться. Коли ми зателефонували та спитали про причину скасування заходу, то отримали відповідь — у зв’язку з тим, що НКРЕ відкликала проект вищезгаданої постанови.
Чи означає це, що аргументи промисловців переважили й здоровий глузд переміг? Напевне, що так. Сподіваємося, здоровий глузд переміг.
Олег ПРИХОЖИЙ, журналіст.
