От і завершився найтриваліший етап на чемпіонаті — матчі в групах. Учора останній іспит складали збірні, котрі утворили квартет D. Ви, шановні читачі, перебуваєте у вигіднішому становищі, ніж ми, бо вже знаєте результати матчів у Донецьку та Києві.
Але у нас є про що поговорити: про поєдинки, котрі відбулися позавчора на польських стадіонах. Були вони принциповими, безкомпромісними, з перчиком. Особливим напруженням відзначалося протистояння збірних Іспанії і Хорватії. Здавалося, що чинним чемпіонам світу та Європи нічого боятися. Однак хорвати, задиристі і непоступливі, також бажали продовжити боротьбу за медалі. Як кажуть, наразилася коса на камінь.
Хорватську збірну українським вболівальникам, мабуть, шкода найбільше. У її складі, як уже згадувалося раніше, виступає чимала група гравців з наших клубів: Огнєн Вукоєвич і Ніко Кранчар («Динамо»), Іван Стринич («Дніпро»), Едуардо да Сільва і Даріо Срна («Шахтар»). Та й воротар Стіпе Плетикоса нам не чужий, бо виступав за «гірників».
І будемо справедливими: ця команда ні в чому не поступалася конкурентам — іспанцям та італійцям. Як на мене, в окремих моментах підопічні Славена Білича діяли переконливіше, жвавіше, якщо хочете, романтичніше. Але не сталося, як бажалося. Варто зважити, що хорватам певною мірою ще й не поталанило.
Білич неодноразово наголошував, що для вирішального поєдинку з іспанцями він спеціально підготував нову схему і перетасував склад. І команда діяла злагоджено і зіграно. Ми побачили, що вона здатна гнучко змінювати напрямки своїх дій. Натомість підопічні Вісенте дель Боске особливо не мудрили, а робили ставку на свої звичні аргументи.
Варто зазначити, що в першій половині зустрічі обидві команди були обережні, не ризикували, розуміючи, що розкриватися рано. Лише після відпочинку хорвати, дізнавшись, що Італія повела в рахунку у грі проти Ірландії, змушені були змінити тактику гри від оборони і почали діяти відкритіше. Білич, треба віддати йому належне, зробив доречні заміни, котрі явно посилили гру його команди.
Одне слово, хорвати завдяки активності почали створювати гострі моменти. Були шикарні нагоди забити у Ракітича і Перішича. А рефері двічі (!) не призначив пенальті у ворота збірної Іспанії. У першому епізоді Рамос у карному майданчику жорстко зіграв у підкаті проти Манджукича, в другому — Бускетс ледь не роздягнув Чорлуку біля самісіньких воріт Касільяса. Зрозуміло, що всі ці моменти дуже засмутили і хорватську команду, і її прихильників. А надто той, коли балканці пропустили під завісу зустрічі.
Тепер про протистояння італійців та ірландців. Ніби рахунок і відповідає розвитку подій на полі. Збірна Італії впевнено обіграла аутсайдера групи і здобула путівку до чвертьфіналу. За результатом цей поєдинок був поки найкращий для «Скуадри адзурри» на турнірі. Але нічого схвального не скажеш про якість гри італійців. Можливо, позначилися серйозні зміни у складі, проведені Чезаре Пранделлі. Але не можна сказати, що нові футболісти якось псували загальну картину. Наприклад, Бальдзаретті був одним із найкращих на полі. Однак апеннінцям все-таки чогось бракувало.
А от ірландці хоч і поступилися знову, але не були хлопчиками для биття. Підопічні знаменитого ветерана тренерського цеху Джованні Трапаттоні мали вигляд цілком боєздатного загону. Не дарма Ірландія вийшла до фінальної частини Євро-2012. І це само по собі вже є великим досягненням.
Спершу вони переважали свого іменитішого суперника лише епізодами, а в другому таймі «зелені» і поготів мали помітну перевагу. Щоправда, вони вже програвали тоді. Наприкінці першого тайму рахунок відкрив Кассано.
Після перерви ірландці мали територіальну перевагу. І досвідченому воротареві італійців Буфону кілька разів було непереливки. Але, як часто трапляється, атакуєш ти, а забивають тобі. Ендрюс отримав другу жовту картку і залишив Ірландію в меншості. «Скуадра адзурра» миттєво скористалася чисельною перевагою.
