Донецьк і цього разу виявився незручним для збірної України і щасливим для французів, які рік тому в контрольному матчі переграли наших футболістів 4:1. Нинішній поєдинок був незрівнянно важливіший, тому і рахунок скромніший. Але збірна Франції перемогла заслужено. Хоча не обійшлося без пригод. Минуло якихось п’ять хвилин, і суддя зупинив гру. Природа мов сказилася: могутня злива і гроза — речі не сумісні з футболом. Близько години служби споруди активно і професіонально працювали, щоб на газоні не лишилося води.
Перший тайм тривав у приблизно рівній боротьбі. А після перерви французькі намагання почали приносити більше успіху. Удари з інтервалом у три хвилини Менеза і Кабайє досягли мети. Після цього Франція тримала гру під своїм контролем, могла піти у відрив, могла й пропустити, але все-таки підсумковий рахунок справедливо відбиває події на полі. Одне слово, як нам це не прикро, Франція заслужено перемогла.
Отож, виникає запитання: у чому відмінність між нинішніми командами Франції та України? Виходить їх чимало. Ну, почнемо з того, що виграли французи, а не ми. Хоча хвацьких маршів лунало надто багато. І самі гравці, на жаль, не соромилися давати надоптимістичні прогнози. Лише Олег Блохін намагався опустити їх на землю. Але тренерському штабу так і не вдалося донести до підопічних серйозність ситуації.
Але головне, що, на відміну від суперника, чудово організованого і вишколеного, наші футболісти не знали до кінця, як їм грати. Використовували заучені схеми, мов гітарист, котрий не знає нот, а лише кілька акордів. І завдяки їм намагається виконати будь-яку пісню. Заспівати складно і потужно їм не вдалося. Лише одного разу (і це, зважте, протягом матчу) наші створили по-справжньому небезпечний момент, коли Андрій Шевченко на швидкості втік від переслідувачів лівим флангом і з ходу потужно пробив. Зробив він все класно. Але йому протистояв один із найкращих нині воротарів у Європі Юго Льоріс.
Якщо вже бути справедливими до кінця, то і наш Андрій П’ятов діяв на високому рівні, кілька разів, як кажуть, робив неможливе, відводячи загрозу від наших воріт. І не його провина в тих пропущених м’ячах. Фатальних помилок припустилися інші виконавці.
Однак давайте не будемо поспішати з висновками. Адже сьогодні збірна України має останній шанс вийти до чвертьфіналу. Все, як кажуть, у руках її гравців. Треба неодмінно виграти в англійців. Зібратися так, як на останній бій, показати себе з найкращого боку. А головне — продемонструвати морально-вольові якості найвищих зразків.
Блохін на прес-конференції після матчу просив не «тріпати» футболістів, а критикувати тільки його. Спірна позиція. Погоджуюсь, що зла критика заради критики нікому не потрібна. Натомість конструктивні зауваження, вважаю, просто необхідні.
— Сьогоднішню гру ми провалили, — сказав наставник української команди. — Не називатиму конкретних прізвищ, але деякі гравці випадали з ігрової схеми. Однак у цілому самим змістом гри я задоволений, особливо в першому таймі. М’ячі ми пропустили через індивідуальні помилки окремих гравців, прізвища яких не називатиму. І біда не в тропічній зливі з блискавками, і не майже годинна перерва у поєдинку завадила нам зіграти успішно. Обидві команди перебували в однакових умовах.
Блохін дав високу оцінку супернику, котрий, як вже наголошувалося, переміг завдяки помилкам українців.
— Збірна Франції — фаворит турніру й один з претендентів на європейське «золото», — переконаний наш тренер. — Ми в свою чергу не впадаємо у відчай, маємо ще зустрітися зі збірною Англії. Я знаю, що треба донести до футболістів. Проаналізуємо помилки, зробимо висновки і готуватимемося до заключного матчу групового турніру....
Можна погодитися з оцінкою французької команди. Але будемо відвертими до кінця: вона не така грізна, як ті збірні, увінчані світовими та європейськими титулами, часів Платіні, Зідана, Бартеза і, до речі, нинішнього наставника «гальських півнів» Блана та багатьох інших яскравих зірок.
А з нинішньою збірною Франції можна боротися, принаймні зіграти внічию. Але для цього необхідні дуже вагомі аргументи, коли всі працюють злагоджено і самовіддано і б’ються до кінця. А тут, попустивши другого м’яча, наші футболісти... припинили грати. Це зазначив і Блохін, сказавши, що не може збагнути причин такої реакції.
Натомість Лоран Блан був просто щасливий: «Отримав величезне задоволення, спостерігаючи за грою своїх підопічних. Ми забили два чудові м’ячі, але мали шанси збільшити перевагу. Франція прогресує. Так, ми поки далекі від досконалості, але постійно прагнемо до цієї мети. Ми грали краще за Україну, але матч вийшов дуже непростим. Тепер готуватимемося до Швеції. Інший день — інша гра.
Віктор БРАНИЦЬКИЙ (з Донецька).
Фото Павла КУБАНОВА.
У боротьбі за м’яч Анатолій Тимощук і Карім Бензема.