Майже два дні дві сумські блондинки гуляли з протипіхотною бойовою гранатою у целофановому пакеті по людних місцях обласного центру.
«Іграшку» вони відшукали на березі Псла. Побачивши в ній «дірочку», вирішили, що це звичайнісінький муляж, і задумали сплавити її колекціонерам за сто гривень. Тож у перший день носилися з нею всюди, як з писаною торбою: по пляжу, місту, по магазинах. Переночувавши в обіймах зі смертю, наступного ранку пішли здавати знахідку у ломбард.
Побачивши товар, працівники магазину сховалися під прилавком і звідти порадили любителькам гострих відчуттів негайно здати знахідку в міліцію.
Помандрувавши ще кілька годин людними вулицями обласного центру, подруги нарешті завітали з гранатою до одного з сумських райвідділів міліції із запитанням: «Ви гранати приймаєте?» Правоохоронці миттєво накрили боєприпаси десятком бронежилетів і оберігали до прибуття саперів. Вони й визначили, що радіус дії осколків «раритету» становить від 50 до 100 метрів...
Того самого дня в Сумах у сміттєвих баках, поблизу кількох багатоповерхівок, також у поліетиленовому пакеті, було виявлено ще один відголосок війни — 45-міліметровий снаряд. Сумські правоохоронці негайно почали розшук «жартівника», який поклав його туди.
