Погоджувальна рада
До порядку денного сесії Верховної Ради запропоновано 125 законопроектів, серед яких — 21 урядовий. Передостанній пленарний тиждень перед парламентськими канікулами обіцяє бути гарячим.
Насамперед, буде насиченим розклад засідань, тож не виключено, що депутати працюватимуть над законопроектами допізна. Зокрема, народні обранці мають розглянути проект закону «Про індустріальні парки» з пропозиціями Президента, прийняти рішення щодо включення до порядку денного та направлення на висновок Конституційного Суду України проекту закону про внесення змін до Конституції України (щодо недоторканності) в авторстві заступника Голови Верховної Ради Миколи Томенка, урядові законопроекти — нову редакцію закону про службу в органах місцевого самоврядування, проекти законів про ціни й ціноутворення, про Загальнодержавну цільову програму передачі гуртожитків у власність територіальних громад, про внесення змін до деяких законів щодо здійснення державних закупівель та багато інших.
Голова Верховної Ради Володимир Литвин акцентував увагу на тім, що засідали далеко не всі комітети. І закликав голів, окрім політичної діяльності, також працювати у комітетах.
Лідер фракції Партії регіонів Олександр Єфремов запропонував долучити до порядку денного ще низку законопроектів, серед них — про внесення змін до Земельного кодексу, до законів про електроенергетику, про врегулювання діяльності у сфері комунальних послуг, до Кримінального процесуального і Податкового кодексу щодо оподаткування предметів розкоші, про іпотеку, про екстремальну допомогу, про відповідальність за поширення фальсифікованих медичних засобів тощо. Під час години запитань до уряду, яка традиційно відбувається у п’ятницю, регіонали запропонували заслухати з парламентської трибуни міністра АПК Миколу Присяжнюка про хід збирання врожаю. Цю пропозицію підтримали представники інших фракцій.
Комуністи, за словами їх лідера Петра Симоненка, наполягають на першочерговому розгляді антикризових законопроектів, спрямованих на наповнення держбюджету і соціальний захист людей. Зокрема, закони про місцеве регіональне самоврядування, про державну монополію на виробництво та реалізацію алкогольних виробів, про підтримку наукоємних галузей виробництва, зміни до Податкового кодексу щодо стимулювання підготовки робітничих професій, про державний контроль за цінами на товари першої необхідності.
Лідер фракції Народної партії Ігор Шаров висловив думку, що Кабінет Міністрів разом із депутатськими фракціями має виважено доопрацювати перелік найнагальніших питань, які належить розглянути парламенту до завершення нинішньої парламентської сесії, визначивши пріоритети.
В опозиції — свій «скелет у шафі». «Складати зброю» ніхто не збирається. Лідер фракції «БЮТ-«Батьківщина» Андрій Кожем’якін наголосив, що процес касації  у так званій газовій справі Юлії Тимошенко повинен відбуватися відповідно до законодавства. 26 червня має відбутися розгляд касаційної скарги екс-прем’єра Вищим спеціалізованим судом, Ю. Тимошенко направила лист до суду з проханням проводити засідання без її участі. А. Кожем’якін переконував, мовляв, немає жодних правових підстав знову відкладати судове засідання. Фракція вимагає провести засідання суду без зволікань. «А якщо судді знову знайдуть причини для відкладення судового засідання, це стане ще одним свідченням того, що судової системи в державі не існує», — сказав депутат. Бютівці також звернулися до Президента з листом, в якому вимагають, щоб розгляд касаційної скарги Ю. Тимошенко відбувся відповідно до чинного законодавства. З цього приводу депутати з фракції також зареєстрували новий проект постанови про першочергові заходи з виконання Резолюції Ради Європи. І вкотре реєструють законопроект щодо змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України (проект Віктора Швеця), який передбачає гармонізацію вітчизняного законодавства з європейським та гуманізацію статей 364 та 365 Кримінального кодексу, за якими засуджено Ю. Тимошенко.
Опозиція також обурена заявами Президента та інших високопосадовців, що Ю. Тимошенко може виступати у справі про вбивство народного депутата Євгена Щербаня не лише як свідок, а й як причетна до злочину, запропонувавши утворити ще дві Тимчасові слідчі комісії — з питань вивчення обставин, пов’язаних із наданням медичної допомоги екс-прем’єру Юлії Тимошенко в Качанівській виправній колонії, та щодо розслідування резонансних вбивств у 1995—1998 роках у Донецькій області, у тому числі народних депутатів Євгена Щербаня та Євгена Кушнарьова. Глава парламенту запропонував проголосувати за створення ТСК у середу, яка традиційно вважається «днем опозиції».
Лідер фракції «НУ—НС» Микола Мартиненко закликав колег із парламентської більшості підтримати проект конституційних змін щодо скасування депутатської недоторканності, під яким зібрано підписи 153 депутатів. І запропонував Голові Верховної Ради видати розпорядження про запровадження у сесійній залі так званої сенсорної кнопки — щоб депутати голосували тільки особисто. Нунсівці також виступили проти ухвалення законопроектів про зміни до законів про судоустрій і статус суддів, які дозволяють використовувати під час судових засідань російську мову, наполягаючи зняти ці питання з розгляду, а також законопроектів про мови.
Постійний представник Президента у Верховній Раді Юрій Мірошниченко повідомив, що глава держави звернувся до парламенту з проханням розглянути нинішнього тижня також його зауваження до закону про адміністративні послуги, законопроекти в другому читанні — про внесення змін до Земельного кодексу щодо встановлення меж на земельні ділянки, до законів про екстрену медичну допомогу, щодо участі в судовому засіданні у режимі відеоконференцій, що запроваджує європейські стандарти в систему правосуддя. Ю. Мірошниченко також нагадав офіційну позицію Президента щодо справ про вбивство депутата Євгена Щербаня та інших політиків — крапку в цих справах може поставити лише суд.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
Інші фото з цієї події  шукайте у фотомагазині на сайті www.golos.com.ua.
Володимир Макеєнко, Валерій Сушкевич.