У Коаліційній угоді наука посяде належне місце. У цьому запевнила учасників XXVІ Київського міжнародного симпозіуму «Наука, технології та інновації як найважливіші сучасні чинники національної безпеки» голова Комітету Верховної Ради України з питань науки та освіти Лілія Гриневич. За її словами, в першому проекті угоди освіта була на одному з останніх місць, а про науку згадували один-єдиний раз (ішлося про необхідність реструктуризації НАНУ). «Група, яка верстає остаточний текст Коаліційної угоди, врахує наші пропозиції», — наголосила глава профільного комітету.

Переглянути своє ставлення до «важливого чинника інноваційного розвитку економіки» закликав лідерів політичних сил і Президент НАНУ академік Борис Патон. Він звернувся до учасників коаліційного процесу з листом, в якому наголосив: модернізація країни неможлива без участі науки. «Для цього, як засвідчує досвід країн—лідерів інноваційного розвитку, необхідне широке запровадження фінансових, кредитних, податкових стимулів розвитку науково-технічної та інноваційної діяльності, налагодження дієвого державно-приватного партнерства. Водночас потрібно по-новому фінансувати наукову та науково-технічну діяльність, зокрема шляхом суттєвого зростання частки конкурсного фінансування», — вважає Борис Патон.
Організатори симпозіуму — НАНУ та МОН — запропонували його учасникам обговорити роль та місце науки, технологій, інновацій у забезпеченні національної безпеки та зміцненні обороно-здатності країни. Про це не завжди говорять з трибун, проте навіть військова агресія з боку нашого сусіда мало що змінила у фінансуванні важливих з точки зору національної безпеки наукових проектів. 
Учені — на межі виживання, працівники академічних інститутів через необхідність економити бюджетні кошти будуть змушені працювати неповний робочий тиждень...
— В Європі витрати на оборону і науку приблизно однакові, — каже директор Центру досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки імені Г.М. Доброва НАНУ Борис Маліцький. — США витрачає 400 мільярдів доларів на науку і 600 мільярдів на оборону, Китай — 200 мільярдів доларів на науку і стільки ж на оборону.
Не дивно, що за останніх 20 років науковий потенціал Піднебесної зріс у 20 разів і в 24 рази збільшилась зарплата китайських учених. Їхнім українським колегам за кризових часів на міцну бюджетну підтримку розраховувати не доводиться.
Наприклад, флагман вітчизняної і світової ракетно-космічної галузі КБ «Південне» хоч і є державним підприємством, проте давно не фінансується з державного бюджету. «Ми на це вже й не розраховуємо. У нас немає там свого «рядка», — у відповідь на запитання нашого кореспондента пояснив заступник генерального конструктора КБ з наукової і навчальної роботи кандидат технічних наук Олександр Кашанов. — Усі країни світу фінансують свою ракетно-космічну галузь: США на це спрямовує 18 мільярдів доларів на рік, Росія — 5 мільярдів, Індія і Китай — 
5—7 мільярдів. Скільки дає Україна? Сьогодні — нуль. Були часи, коли вдавалося щось отримати, проте не більш як 20—30 мільйонів доларів, а востаннє це було десь у 2007 році. Сьогодні нам необхідно хоча б 300 мільйонів доларів, до того ж тільки на підтримку, а не на розвиток.
За словами Лілії Гриневич, нині фінансування науки «скотилося» до 0,25 відсотка ВВП. «Наступний рік буде надзвичайно важкий. Примітки бюджету на 2015-й нам демонструють, що це буде складний і кризовий бюджет», — прогнозує глава профільного комітету. Але навіть у кризових умовах треба «працювати над механізмами, які забезпечать не тільки виживання, а й розвиток науки». 
Зокрема, за словами Лілії Гриневич, новий парламент має повернутися до законопроекту «Про наукову і науково-технічну діяльність».
Директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України Елла Лібанова, в.о. головного ученого секретаря НАН України В’ячеслав Богданов, академік НАН України, віце-президент НАН України Антон Наумовець, народний депутат України, голова Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти Лілія Гриневич (зліва направо).
Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.