Для безхмарного майбутнього пілотам бракує знань англійської мови

Голова комітету Максим Луцький (на знімку ліворуч), котрий зібрав на цю зустріч фахівців із Міністерства освіти та науки, Міністерства інфраструктури України, керівників області, зазначив, що останнім часом КЛА перебуває в полі зору уряду та Верховної Ради. Ознакою такої уваги, власне, й стало об’єднання академії з Національним авіаційним університетом (НАУ). Якщо бути абсолютно точним, кіровоградська «льотка» є структурним підрозділом НАУ.

— Нині ходить багато чуток, пов’язаних із подальшою долею ВНЗ, — почав, вочевидь, з найважливішого Максим Георгійович. — Подейкують навіть про те, що найближчим часом його перепрофілюють. Нічого подібного. Кіровоградська льотна академія — єдиний вітчизняний навчальний заклад, який готує пілотів (п’ятдесят випускників на рік. — Авт.), стоїть на порозі модернізації. Інакше й бути не може. Ми вже дожилися до того, що літаки українських авіакомпаній пілотують іноземці — загалом двісті пілотів. Власних фахівців з якісною підготовкою, таких, котрим можна довірити людські життя, бракує. Цю ситуацію треба виправляти. Тут, у Кіровограді. У вересні — жовтні льотна академія отримає десять сучасних літаків замість старих Як-18 для навчальних польотів курсантів. Вони коштують загалом 35 мільйонів гривень...

— Ми мусимо діяти швидко, не жаліти фінансування на розвиток галузі, — каже директор департаменту льотних стандартів Олександр Лісняк. — З кожним роком у світі зростає кількість авіакомпаній, повітряних суден. Ми дедалі серйозніше відстаємо. Наприклад, про нові літаки для льотної академії говоримо вже років з десять, і марно. Тепер, коли ситуація змінюється, мусить змінитися й ставлення до стандартів якості та безпеки під час підготовки фахівців.

Про те, як далеко ми відстали від країн Європи, Америки, навіть Африки, де на підготовку авіаційних спеціалістів не шкодують державних грошей, вів мову і керівник одного з авіаційних підприємств України, член наглядової ради КЛА Михайло Семенов:

— Торік ми відправили на навчання до США двох пілотів — випускників кіровоградської академії. Підприємству їхні курси коштували... 150 тисяч доларів. І що ви думаєте?! Після завершення програми підготовки наші хлопці іспитів не склали й відповідного міжнародного сертифіката не отримали. І забракло їм не так технічних, як мовних навичок — англійської наші пілоти так і не опанували. Хотілося б також, щоб викладачі більше уваги приділяли тренуванню курсантів на тренажерах.  Сьогодні легше перевчити пілотів, яким за п’ятдесят років, що ми й робимо, ніж «дотягнути» фаховий рівень нинішніх випускників.

— І при цьому нині, як у всі часи, чимало хлопців мріють стати командирами кораблів, — упевнений льотчик-випробувач СРСР, Герой України Олександр Галуненко. — Багатьом із них просто бракує грошей, щоб отримати якісну підготовку й сісти за штурвал того самого «Боїнга». Багатій людині простіше викласти кошти на навчання особистого пілота, ніж опікуватися станом всієї галузі чи окремого навчального закладу. Хоча англійську й справді нині повинен знати кожен випускник. 

Ситуацію з мовою начальник КЛА Сергій Неділько пообіцяв виправити, запевнив, що вже сьогодні курсанти пристойно володіють англійською і вищеназваний випадок не показовий. А щоб забезпечити високу якість тренувального процесу, академії, запевнив Сергій Миколайович, потрібні кошти на сучасні тренажери — понад сто мільйонів гривень.

— Зі свого боку ми теж докладемо зусиль, щоб Кіровоград став центром авіаційної підготовки в Україні, — пообіцяв голова ОДА Сергій ЛарІн (на знімку). — У нас були певні проблеми з комунальним підприємством «Аеропорт Кіровоград». Ми їх розв’язали. Найближчим часом розширимо злітну смугу, і тоді зможемо приймати великі літаки... Багато хто досі не вірить у дієздатність льотної академії. І даремно.

Кіровоград.