Більше струму за кордон — більше валюти для країни

За 5 місяців поточного року Україна експортувала на 66,1 відсотка більше електроенергії, ніж за аналогічний період торік, наростивши обсяги продажів струму за кордон до 3,44 млрд. кВт-год. Найінтенсивніше зростали обсяги експорту в напрямку Угорщини, Словаччини та Румунії. Сюди вітчизняні енергетики продали втричі більше електроенергії, ніж за 5 місяців 2011 року — 1,44 млрд. кВт-год, повідомили в Мін-енерговугіллі.

Головною причиною стрімкого збільшення експортних обсягів стало стимулювання урядом постачання струму за кордон. Зокрема, шляхом скасування дотаційних сертифікатів під час формування експортного тарифу. Наразі такі сертифікати покривають близько 30 відсотків вартості електроенергії для промислових споживачів. Тобто за рахунок перехресного субсидування промисловці переплачують третину вартості струму, щоб держава зберігала низькі популістські тарифи для виборців.

Згідно із розпорядженням Кабміну №163-р від 28 березня 2012 року, експортні поставки звільнено від дотаційних сертифікатів під час тарифоутворення. Як зазначає провідний фахівець енергетичних програм Центру імені Разумкова Сергій Дяченко, рішення про скасування дотаційних сертифікатів у вартості електроенергії, яка експортується з України в Європу, було прийнято вчасно. «В іншому разі українська електроенергія була б неконкурентоспроможна за кордоном», — додає він. Річ у тім, що нині ціна електроенергії на внутрішньому ринку з урахуванням дотаційних сертифікатів становить 67 євро/МВт-год, тоді як в Європі оптова вартість струму для промисловців — 41—48 євро/МВт-год. Новація дала змогу здешевити експортовану в Європу електроенергію на 22—28 відсотків. «Завдяки тому, що уряд дозволив експортерам поставки української електроенергії без урахування дотаційних сертифікатів, Україна змогла наростити постачання до Європи. Для України це валютні надходження, які сьогодні вкрай важливі», — каже аналітик інвестиційної компанії Dragon Capіtal Денис Саква. За його словами, без ухвалення урядового розпорядження експорт електроенергії міг просто припинитися. Збитки держави через недоотримання доходів від продажу електроенергії на експорт становили б у такому разі щонайменше 1,5 мільярда гривень на рік.

За словами члена Комітету Верховної Ради з питань паливно-енергетичного комплексу Віктора Турманова, скасування дотаційних сертифікатів і нарощення обсягів експорту електроенергії до Європи має ефект ланцюгової реакції для економіки. Так, це дало змогу забезпечити роботою теплові електростанції, зокрема острів Бурштинської ТЕС, звідки переважно експортується електроенергія на захід, вугільні шахти, транспортні компанії, що перевозять вугілля. «До того ж такий крок уряду не впливає на тарифи для промисловості. А от заробітні плати працівників, податкові відрахування до бюджетів усіх рівнів — це могло бути ціною відмови від експорту електроенергії», — зазначає Турманов. За підрахунками енергокомпаній, що експортують струм до Європи, податкові надходження одного лише податку на додану вартість від продажу електроенергії за кордон становлять щонайменше

1 мільярд гривень на рік.

Скасування дотаційних сертифікатів — це і важливий крок на шляху до гармонізації національного енергетичного законодавства з європейськими нормами. До Верховної Ради вже внесено законопроект «Про засади функціонування ринку електричної енергії України». Він передбачає запровадження прямих двосторонніх контрактів між споживачами та постачальниками електроенергії за ринковими цінами. А відтак — скасування перехресного субсидування і поступове доведення тарифів для населення до економічно обґрунтованого рівня. Це призведе до відмови від дотаційних сертифікатів під час формування тарифів не лише для експортерів, а й для інших виробників та споживачів електроенергії.

У рішення Кабміну з’явилися критики. Нещодавно народний депутат, заступник голови фракції «БЮТ-«Батьківщина» Сергій Соболєв чомусь заявив журналістам, що така ініціатива уряду не відповідає інтересам держави та її економічній безпеці. І закликав до підвищення експортних цін для Європи на 25—30 відсотків, щоб вони були на рівні із внутрішньоукраїнськими. Але навіщо, незрозуміло, оскільки Бурштинська ТЕС, що генерує електроенергію на експорт, відокремлена від української об’єднаної енергосистеми та не може постачати електричний струм на внутрішній ринок. От і виявляється, що сам не гам і другому не дам.

На тлі всіх «за» і «проти» в цьому питанні нагадаємо: аналогічне рішення щодо скасування дотаційних сертифікатів під час тарифоутворення для експорту електроенергії до Білорусі ухвалював своїм розпорядженням №673-р від 17 червня 2009 року і уряд Юлії Тимошенко за її особистим підписом.

Реалізація закликів стосовно підвищення експортних цін може звести експорт нанівець, Україна втратить стратегічні ринки збуту власного надлишково виробленого струму, потужності генеруючих підприємств буде вимушено зупинено. Увесь ланцюжок від генерації, транспортників до шахт заплатить до бюджетів усіх рівнів у десятки разів менше податків, а то й зовсім припинить їх оплату. Але найголовніше — без роботи можуть залишитися сотні тисяч українських шахтарів. А підприємці, які сьогодні ініціюють зростання експортних цін, взагалі не матимуть змоги купити електроенергію.

Насправді, замість критикувати уряд і вимагати підвищення цін для експорту чи пільг для себе, промисловим підприємствам, щоб знизити видатки на оплату струму, варто було б більше дбати про зменшення обсягів споживання електроенергії, запровадження енергоощадних технологій, проведення модернізації потужностей. Натомість, не бажаючи витрачатись на поліпшення власного становища, промисловці намагаються перекласти тягар відповідальності за власні прорахунки на плечі енергетиків.