Страйк по-італійськи розпочався в комунальному підприємстві «Херсонелектротранс», яке обслуговує тролейбусні маршрути обласного центру. Оскільки полишати роботу «офіційно» працівникам системи громадського транспорту не дозволили, бригади з ремонту рухомого складу виходять на зміну і... розтягують технічне обслуговування цього транспорту до безкінечності. В результаті з 65 тролейбусів на вуличні маршрути щодня виходить не більше 12—13 одиниць і чекати їх на зупинках доводиться по годині!
Підстава для акції протесту у транспортників вагома: чесно зароблену зарплату вони не отримують уже більше двох місяців. І керівництво підприємства нічого вдіяти не може: понад три чверті пасажирів херсонських тролейбусів становлять пільговики — пенсіонери та інваліди, витрати на перевезення яких має компенсувати бюджет. Але замість належних з початку року дев’яти мільйонів гривень КП «Херсонелектротранс» отримав тільки чотири мільйони, повідомляє його директор Михайло Мосін. А продаж квитків дає тільки чотириста тисяч гривень щомісяця, що в три з лишком рази менше, ніж потрібно на зарплату для двохсот членів трудового колективу підприємства. І це при тому, що зарплати в них вельми скромні: в середньому не більше 1600 гривень на місяць.