Відповідно до Податкового кодексу, який набув чинності 1 січня 2011 року, дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади недержавної форми власності звільняються від оподаткування прибутку, отриманого від надання освітніх послуг. Ці заклади, але вже незалежно від форм власності та джерел фінансування, звільняються від сплати земельного податку. Скасовано такі видатки і для державних вишів. Тобто сплачувати внески зобов’язані лише недержавні вищі навчальні заклади. Народний депутат, представник Президента в парламенті Юрій Мірошниченко вважає це дискримінацією, тож пропонує вирішити це питання в проекті закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України» (щодо оподаткування навчальних закладів недержавної форми власності, реєстр. № 9742).
Вибірковий підхід стосовно звільнення від сплати податків лише вищих навчальних закладів державної форми власності є фактично порушенням основних засад діяльності суб’єктів різних форм власності, переконаний парламентарій.
У Програмі економічних реформ на 2010—2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава» одним із завдань реформи освіти визначено підвищення ефективності її фінансування. Водночас у щорічному посланні Президента до Верховної Ради «Модернізація України — наш стратегічний вибір» зазначається, що «в умовах фінансово-економічної кризи зростає загроза зниження фінансової спроможності здобуття освіти в осіб, які навчаються як за свої кошти, так і за гроші підприємств». Саме тому, переконаний Ю. Мірошниченко, «на часі перегляд усієї системи оподаткування, зокрема, і в частині освітньої діяльності».
Відтак, передові суспільства роблять максимально сприятливий податковий клімат для того, щоб урізноманітнити джерела надходження коштів у вищі навчальні заклади, збільшити їх обсяги, цільове і ефективне використання. Водночас в Україні інвестиції в людський капітал, що здійснюються безпосередньо громадянами та підприємствами, додатково обкладаються різними податками. Тож кошти, які могли бути спрямовані на підвищення якості освітнього процесу, вилучають із їхніх бюджетів для сплати відповідних податків і використовують фактично не за їх безпосереднім цільовим призначенням, йдеться у пояснювальній записці.
Власне, законопроектом пропонується внести зміни до статей 154 та 282 Податкового кодексу, якими від сплати податку на прибуток та землю поряд із дошкільними та загальноосвітніми навчальними закладами недержавної форми власності звільняються також вищі навчальні заклади.
Оскільки вкладення в людський капітал в усьому світі вважають найвигіднішими, а перспективи економічного та соціального зростання справедливо пов’язують з якістю освіти, то наша країна, переконаний Ю. Мірошниченко, має також іти цим шляхом.
Вл. інф.
ТОЧКА ЗОРУ
Іван Тимошенко, голова Асоціації навчальних закладів України приватної форми власності:
— Питання про звільнення приватних ВНЗ від сплати податку на прибуток та земельного податку ми порушуємо давно. Це треба зробити, як і пропонує автор законопроекту народний депутат Юрій Мірошниченко, заради інвесторів, тобто батьків, які вимушені нести додатковий тягар тільки тому, що їхні діти навчаються в приватному закладі. Утім, хоч який законопроект парламент схвалив би, в ньому мають бути прописані норми, що стосувалися б навчальних закладів усіх форм власності. Наполягаю: всіх! Бо сьогодні склалася парадоксальна ситуація: разом із державними університетами ми готуємо кадри, платимо мільйонні податки, але позбавлені елементарних преференцій, які сприяли б розвитку приватних закладів, здешевленню ціни за навчання та підвищенню якості освіти.
Що буде, приміром, якщо Верховна Рада ухвалить закон, яким заборонить підвищувати плату протягом навчання контрактників? Приватні ВНЗ зникнуть! Бо тарифи на комунальні послуги зростатимуть, податки і зарплата збільшуватимуться, витрати на забезпечення якісної освіти — відповідно, а плата за це буде фактично заморожена. То хто виграє? Закони мають бути справедливі та сприяти розвитку усіх суб’єктів ринку, які надають якісні послуги.
