Ризиковий фактор зайвої ваги,

За оцінками експертів, надлишкову вагу мають сьогодні майже 1,7 мільярда жителів нашої планети, майже п’ята частина з них страждають на ожиріння. Здавалося б, парадоксально, але факт: в авангарді йдуть економічно розвинені країни, де ці показники дорівнюють відповідно 50 і 30 відсоткам. Рейтинг з ожиріння очолюють Сполучені Штати. За даними Американської медичної асоціації, з надлишковою вагою тут — кожен третій. Не відстають від США європейські держави, передусім Велика Британія, Угорщина, Румунія, Греція та Албанія, яких зараховують до найбільш «товстих націй» континенту. Понад 40 відсотків населення страждає ожирінням на Кіпрі, Мальті, в Чехії, Фінляндії, Німеччині та Словаччині. Стрімко прогресує загрозлива ситуація й у країнах Південної Америки. У світовому масштабі число осіб з ожирінням з 1980 року зросло вдвічі.

За даними Держкомстату, гладкі люди переважно мешкають у Полтавській, Донецькій, Запорізькій, Херсонській і Миколаївській областях. Найчастіше сильне ожиріння спостерігається в 58-річному віці.

Особливо тривожить зростання поширеності ожиріння серед дітей. Сьогодні в розвинених країнах світу 25 відсотків підлітків мають надлишкову масу тіла, а 15 відсотків — ожиріння. Як з’ясовується з деяких джерел, у Китаї, наприклад, за останні 20 років кількість гладких дітей і підлітків збільшилась в чотири рази і становить нині майже 30 мільйонів. За прогнозами фахівців, до 2020 року ця цифра подвоїться. В Аргентині, Перу, Чилі від ожиріння страждає понад 20 відсотків підростаючого покоління. Турбує й той факт, що кількість дітей, хворих на ожиріння, кожні три десятиліття зростає вдвічі.

До 20 тисяч нових випадків ожиріння серед дітей і підлітків фіксується щорічно і в Україні. Як повідомив кореспонденту «Голосу України» директор Інституту ендокринології й обміну речовин імені В.П. Комісаренка Національної академії медичних наук України, академік НАМНУ Микола Тронько, останнім часом показники захворюваності на ожиріння серед наших підлітків (15—17 років) збільшилися практично вдвічі. За його словами, у структурі дитячої ендокринології воно посідає друге місце після дифузійного зоба.

Думка медиків і експертів одностайна: надлишкова вага провокує практично всі найнебезпечніші неінфекційні захворювання, з якими зіштовхнулося сьогодні людство. Нею обумовлено, зокрема, 44 відсотки діабету, 23 відсотки випадків ішемічної хвороби серця й від 7 до 41 відсотка випадків деяких видів раку. М’яко кажучи, далеко не останню, а, швидше, одну з першорядних ролей відіграє він і у виникненні артеріальної гіпертензії, інсульту, жовчнокам’яної хвороби, безплідності й низки інших недуг. Ті, хто страждає від ожиріння, на 50—100 відсотків піддаються більшому ризику смерті від різних причин порівняно зі своїми побратимами з нормальною вагою. З огляду на те, що в наших співвітчизників, за офіційною статистикою, тривалість життя становить у середньому 70 років, надлишкова вага може відняти в них шосту її частину.

Не оминає серйозний фактор ризику й дітей, що страждають на повноту й ожиріння. Усі їхні органи працюють із додатковим навантаженням, що призводить до їхнього дистрофічного переродження. Уже за нескладних форм ожиріння у школярів і студентів спостерігаються функціональні зміни серцево-судинної системи. Той факт, що прогресуюче збільшення підліткового ожиріння спричиняє розвиток серцево-судинних захворювань, констатує й академік Микола Тронько. До них він додає також гіпертонію, захворювання печінки, ниркову недостатність, ранній атеросклероз і низку інших недуг.

За словами директора Українського НДІ харчування Олега Швеця, надлишкова маса тіла пов’язана з неправильним харчуванням і недостатністю витрати енергії. Українці, каже він, їдять багато насичених жирів — жирного м’яса, сала, масла — й мало овочів. Справжнім бичем є також продукти з високим умістом солі й цукру. Не сприяють здоров’ю й гамбургери з майонезом, чіпси, шоколадні батончики й багато іншого, що ввійшло в моду з появою в нас МакДональдсів і схожих на них закладів так званого швидкого харчування.

Ще один значний негативний фактор, зазначений науковцями та медиками-практиками, — зниження фізичної активності у зв’язку з дедалі нерухливим характером багатьох видів діяльності й зі змінами у способах пересування, апатія до занять фізкультурою й навіть лінь. Академік НАМНУ Юрій Антипкін стурбовано каже про те, що малорухливість характерна сьогодні не тільки для дорослих, а й, на жаль, і для дітей. Із міських дворів зникають спортивні майданчики, практично немає вже спортивних гуртків у школах і будинках дитячої творчості. «Вакуум» заповнили комп’ютери, планшети, мобільні телефони, за якими діти просиджують годинами й цілодобово. Звідси, на його думку, — зростаючий ризик багатьох захворювань, збільшення числа підлітків з надлишковою вагою й ожирінням. Із глобальними змінами у способі життя людини пов’язують «епідемію ожиріння» і зарубіжні фахівці.

Резюмуючи, однозначно можна стверджувати, що людство загалом й українське суспільство зокрема стоять перед великою проблемою, від розв’язання якої значною мірою залежить їхнє здоров’я і сьогодні, і в майбутньому.

 

Київ.