Оздоровчі дитячі табори Луганщини минулого літа  були заповнені всього на 63%. У той час як потенційна можливість оздоровчої бази становить 35 тис. дітей за літо, відпочити на природі змогли трохи більше 20 тис.  У чому причина незатребуваності таборів? Наш кореспондент узявся проаналізувати ситуацію.

Було б бажання

У нинішньому оздоровчому сезоні середня вартість путівки в дитячий табір у Луганській області становить 2 400 грн. Причому ціни коливаються від 1 830 до 3 830 грн. Перша цифра ще прийнятна, щодо ж другої, то за таку ціну, напевно, дітям вигідніше відпочити в Бахчисараї. Все-таки там море, цілюще повітря й екскурсії цікавіші. Але, як виявилося, вартість путівки в 

2 000 грн. теж зависока для багатьох луганчан. Тому перерахувавши гроші у власному гаманці й прикинувши витрати, пов’язані з покупкою шкільного екіпірування до нового навчального року, батьки вирішують із табором зав’язати, а дитину в найкращому разі відправити до бабусі на дачу.

Щастить тим, хто працює на великих підприємствах. Наприклад, таких, як Сєверодонецький «Азот», Алчевський меткомбінат, ДП «Свердловантрацит», «Ровенькиантрацит» та ін. Члени профспілки й застраховані особи по Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності тут оплачують усього 10% вартості путівки, якісь символічні 200 грн. У працівників агропромислового комплексу теж є перевага: 840 грн. у вартості дитячої путівки становить частка компенсації по Фонду соціального страхування й 780 грн. — це компенсація як працівникові сільськогосподарської сфери. Таким чином, путівка для рідного дитяти в оздоровчий табір на 21 день коштуватиме батькам усього 300 грн. На жаль, переважна більшість родин області не має таких можливостей, тому їхні діти задушливим літом сидять удома, у найкращому разі розважаючись комп’ютером.

На одній з недавніх нарад голова облдержадміністрації Володимир Пристюк навів такі дані: у радянський час за один призов в армію йшли служити 15 тис. хлопців області, а сьогодні із сотень молодих людей відбирають лише 1 500. Багато хто хотів би змінити цивільне життя на військове, але здоров’я не дозволяє. Слабким стало покоління, резюмує керівник області, і називає одну із причин: за довгі роки дитяче оздоровлення втратило свій пріоритет, тому система розвалилася, стала проблемною. Сьогодні в області намагаються повернути досвід минулих років. Володимир Пристюк ставить таке завдання: кожне підприємство, у якому   в трудовому колективі  більше 2 тис. чоловік, повинне мати оздоровчий дитячий табір. Крім того, розглядається можливість створення таких установ міськими та районними радами. «Це нереально», — кажуть представники місцевих рад, аргументуючи свою реакцію фінансовими проблемами. Але керівник області ставить за приклад Перевальську райраду, яка знайшла кошти, щоб прийняти у свою комунальну власність напівзруйнований табір колишньої шахти й за чотири роки «зробити з нього картинку». Було б бажання і розуміння важливості даної роботи.

Кількість таборів зберігається, а в перспективі — збільшиться

До речі, зараз в області намагаються довідатися долю кожного колишнього піонерського табору: у якому він стані, хто його господар, як використовується колишня дитяча оздоровниця? Крім того, почали розглядати вартість путівок, і виявилося, що в багатьох випадках вона завищена, особливо в таборах, що належать підприємствам вугільної галузі. Шахтарів високі ціни не лякають, бо вартість путівки здебільшого компенсують профспілки. А для інших ціна в 

3 300 грн., як у таборі «Привілля» ДП «Лисичанськвугілля», просто нереальна.

У зв’язку із цим управління у справах сім’ї, молоді та спорту облдержадміністрації висунуло пропозицію Федерації профспілок області звернути увагу на калькуляцію вартості путівки в таборах вугільної промисловості й рекомендувало виключити витрати, що не стосуються безпосередньо оздоровлення дитини. Влада Красного Луча не стала сподіватися на профспілки й виявила ініціативу сама. У підсумку їхньої активності путівки у два табори подешевіли відразу на 500 грн.

Цього літа в області працює 38 заміських дитячих оздоровниць. Така само кількість була й торік. Мало це чи багато?

— Сьогодні ми ставимо завдання зберегти таку кількість таборів, — коментує начальник управління у справах сім’ї, молоді та спорту Віктор Яриш, — а в найближчій перспективі розширюватимемо оздоровчу базу. На жаль, в області існує демографічна проблема. Якщо в 2000-му дітей, що підлягають оздоровленню, в області було близько 340 тисяч, то сьогодні їхня кількість скоротилася рівно вдвічі. Причому з кожним роком на літній відпочинок дітей облрада виділяє дедалі більше коштів. 2012-го, наприклад, для оздоровлення дітей-сиріт, позбавлених батьківського піклування, а також пільгової категорії населення виділили близько 8 млн. грн. і 

1 млн. 650 тис. грн. пішло на підготовку оздоровниць до літнього сезону. У комунальній власності області перебуває чотири табори. За охопленням оздоровлення дітей Луганська область за підсумками минулого сезону посіла третє місце.

До речі, серед п’яти найкращих оздоровчих таборів України дві здравниці були луганські.

На фото: у таборі «Південному».

Фото прес-служби управління у справах сім’ї, молоді та спорту.