Каналами довкола Світязя

 

Мало хто в Україні знає, що перлина Полісся — Шацькі озера — оточена двома великими осушувальними системами: Копаївською і Верхньоприп’ятською. Можна подивуватися сміливості меліораторів, які взяли на себе таку відповідальність і втрутились у цей дивовижний куточок природи. До того ж йдеться не лише про радянських гідротехніків, які мали намір навіть перекидати води сибірських річок в Середню Азію, а й про польських. Адже перші меліоративні споруди з’явилися тут ще в 20—30-х роках минулого століття.

А втім, відлік потрібно вести з 1887 року, коли на найбільшому із Шацьких озер Світязі сталася небачена до цього часу повінь. Ось як описав ці події академік Павло Тутковський:

«Вода почала вже заливати церкву в селі Світязі, яка стоїть на самісінькому березі озера, та пойняла чимало лук та селянських городів. З такої біди, боячись що вона підійметься ще вище і наробить великої шкоди, селяни усіх сіл, що стоять понад берегами Світязя, звернулися до власника озера М. І. Драгомірова з проханням дозволити їм прокопати канал з озера Світязя до озера Луки, що лежить на північ від Світязя, нижче від нього, щоб спустити в нього частину води Світязя. Але орендар озера спротивився, бо боявся, що з озера Світязь втече риба і наробить йому шкоди. Довго йшла суперечка між селянами та орендарем. Нарешті Драгоміров зацікавився тією справою і сам приїхав на озеро. До нього прийшла депутація трьох сіл, прохала його і він дозволив прокопати той канал. На роботу вийшли геть всі селяни трьох сіл і старі, і малі, та й прокопали за одну ніч канал завдовжки біля трьох верст, завширшки внизу — 4,5 арш. (3,21 метра) і завглибшки більше, ніж 1,5 сажня (3,75 метра). Такий поспіх був викликаний у селян страхом опору з боку орендаря і з боку селян сусідньої волості, що по їх землях почасти прокопано той канал. Після відкриття каналу вода з Світязя з ревом кинулася в озеро Перемут (Луки) і рівень води в Світязі понизився більш як на 1,5 сажня... Канал цей існує і зараз. За моїми вимірами, через той канал витікає з озера Світязя за кожну добу 923 тисячі відер води (відро = 12,3 літра. — М. Я.), або 337 мільйонів за рік. Вода ще й досі йде з голосним гуком, що чутно за версту. Канал цей — єдиний стік озера. Допливів у нього немає, а проте рівень його не понижується навіть у сухі роки. Абсолютна височина рівня є 74,9 сажнів».

До речі, пишучи ці рядки понад сто років тому, академік Павло Тутковський був не зовсім точним. Світязь таки має притік з розташованого поруч з ним озера Линовець. Щоправда, ці водойми несумірні за розмірами: об’єм останнього у 900 разів менший, а площа — у 300. Але каналом озеро Линовець все-таки пов’язано з «українським Байкалом» і вода з нього перетікає в Світязь, бо його рівень на десять сантиметрів нищий. Перепад між Світязем і озерами Луки і Перемут істотніший — майже півтора метра. Тож, аби каналом зі Світязя води не стікало більше, як належить, на ньому встановлено шлюз-регулятор.

Дехто з уважних читачів вже напевно звернув увагу на дивне поєднання назв озер Луки і Перемут. Офіційно вони вважаються двома озерами, хоча поєднані між собою широкою протокою і відмітка рівнів води в них однакова. Через це дехто схильний їх вважати єдиним озером Луки-Перемут. У цьому є якась логіка. Отже, вода, розпочавши свій шлях з озера Линовець (площа 9,5 гектара), каналом потрапляє у Світязь (2750), з нього — в озера Луки (673) і Перемут (146). Власне, з останнього і витікає річечка Копаївка, притока річки Муховця, яка в свою чергу впадає у Західний Буг. То чи не цим шляхом мігрують у Світязь та його менші озера-побратими із Сарагасового моря в Атлантиці мальки вугра? Адже з часу останнього зарибнення ними Світязя минуло тридцять років, а в сіті потрапляють молоді вугрі.

З річками басейну Балтійського моря каналами з’єднана більшість Шацьких озер. Напевно, з тих само причин, що і в 1887 році на Світязі, у довоєнний період були пов’язані каналами озера Чорне Велике (82 гектари) — Люцимер (443) — Кругле (8,6) — Довге (12) — Плотиччя (11) — Кримно (145). З останнього із цієї низки озер бере початок річка Рита, яка протягом кількох десятків кілометрів слугує кордоном між Україною і Білоруссю і впадає в Західний Буг.

Має витік і друге за величиною із Шацьких озер — Пулемецьке (1569 гектарів). Каналом його вода надходить в озеро Острів’янське (257), далі вона продовжує шлях ще одним каналом, живлячи ставки рибгосподарства Ладанка. Далі вода потрапляє в річечку Копаївку. За словами директора Шацького національного парку Петра Юрчука, з усіх озер єдине Пісочне (189) не має сполучення з іншими водоймами. Проте це не заважає йому бути однією з перлин цього мальовничого куточка України.

Розпочинаючи цю статтю, автору хотілось, як то кажуть, побачити зсередини принади і проблеми цього озерного краю. Останнім часом багато розмов ведеться довкола спорудження неподалік від Шацького національного природного парку, на території Білорусі, Хотиславського родовища крейди. Є загроза, що розробка крейди в кар’єрі глибиною до 45 метрів може вплинути на водоносні горизонти заповідного краю. 

Свого часу доктор технічних наук начальник відділу Науково-дослідного інституту гідротехніки НАН України Вадим Алексєєвський разом з тодішнім начальником Волинського облводгоспу Юрієм Бахмачуком запропонували спорудити на каналах, що сполучають озера, переливні споруди-греблі.

Робота ця повинна бути проведена дуже скрупульозно, на основі довгої низки спостережень, щоб тільки максимально стабілізувати історичний рівень води в озерах, не допускаючи при цьому значного скиду весняно-талих вод в річку Західний Буг, а в подальшому — в Балтику.

Частково цю ідею було реалізовано в 2000—2002 роках, коли за рахунок німецького екологічного фонду «EECONET-AKTІON-FUND» на кількох каналах було збудовано водомірні пости за системою Іванова, своєрідні переливні греблі. Є такі споруди на витоках з Люцимера, Острів’янського та деяких інших. Регулюється шлюзом стік і з озера Світязь. Проте, на думку голови Шацької райдержадміністрації Володимира Найди (свого часу був директором Шацького природного національного парку), таких шлюзів-регуляторів і переливних дамб недостатньо, аби повністю дозувати стік озерної води.

Яке ж призначення мають канали у шацькому міжозер’ї? Єдине: убезпечити місцевість від можливих катастрофічних підтоплень. Адже багато хто схильний вважати, що в прадавні часи майже всі Шацькі озера були єдиною водоймою. Більше того, називають її так званим Пінським морем. Так це чи ні, не будемо сперечатися, але важко уявити, які могли б бути катастрофічні наслідки, наприклад, восени-взимку 1974 року, якби не було можливості скидати з озер зайву воду. Через рясні дощі рівень води у Світязі тоді піднявся на 74 сантиметри. Тож чи не час нам знову усерйоз пройнятися проблемами каналів на Шацьких озерах. Нині більшість з них замулені, зарослі чагарниками, потребують ремонту і модернізації деякі гідроспоруди на них, є необхідність і в зведенні нових водорегулюючих об’єктів.

Якими ефективними можуть стати такі капіталовкладення в реконструкцію і відновлення меліоративних систем для Волинського краю, показав досвід минулого року. Вклавши у цю справу порівняно невеликі кошти — 22,5 мільйона гривень з державного бюджету і 8 мільйонів з місцевих бюджетів — в області зуміли убезпечити від затоплень водами річок Стохід та Прип’ять населені пункти Любешів, Бучин, Люб’язь, відвести зайву воду від десятків сіл, відкрити шлях до сотень тисяч кубометрів ділової деревини у заболочених і перезволожених лісах. Відновлено також пропускну спроможність русла річки Прип’ять на ділянці протяжністю 20,5 кілометра, завершено укріплення берега річки Західний Буг на кордоні з Республікою Польща на ділянці завдовжки 420 метрів. В області сподіваються, що і цього року Кабінет Міністрів піде назустріч мешканцям області й виділить на продовження цих робіт ще 17 мільйонів гривень.

Завтра — День працівників водного господарства. Для Волині, яку ще називають краєм озер і річок, ця галузь має таке саме визначальне значення, як і лісова чи сільськогосподарська. Важко уявити Полісся без меліоративних каналів, насосних станцій, гідроспоруд і дамб. Тож редакція «Голосу України» вітає усіх працівників водного господарства з професійним святом, бажає їм успіхів у їх нелегкій роботі, здоров’я й удачі.

Волинська область.

 

Волинського управління облводресурсів.