Чи філософ та менеджер? Яка саме якість домінує в автора книги «Роздуми менеджера» Богдана Будзана? Що це за видання — підручник для тих, хто прагне краще пізнати себе та світ, навчитися керувати та заробляти гроші, чи есе-роздуми з приводу проблем становлення нашого нового суспільства?

Вочевидь, у книзі знайдуться відповіді на ці та інші важливі запитання. Не секрет, що покоління, котре сформувалося як особистості в 60—70-х роках минулого століття на теренах колишнього Союзу (власне, до нього і належить автор «Роздумів менеджера»), нерідко почувається втраченим — надто різко змінилися реалії й цінності нашого буття. І тим приємніше бачити людину, яка зуміла опанувати основи менеджменту, мало того — адаптувати його до непростої української ситуації та щиро вболіває за майбутнє рідної країни. Важко не погодитись з Богданом Будзаном, коли він радить насамперед вибудувати гармонійні стосунки з... самим собою. Якщо хочеш домогтися чогось від підлеглих або членів родини, почни з власного прикладу. Якими якостями та навичками має володіти успішний керівник, — про це також йдеться в цій доволі цікавій і потрібній книзі.

Особливо корисним у «Роздумах менеджера», які благословило у світ київське видавництво Соломії Павличко «Основи» (2012 р.), видається наявність конкретних порад для управлінців у непростих, ба, навіть критичних ситуаціях. Що сказати потенційним партнерам, коли перемовини зайшли в глухий кут; як одягтися, щоб справити найкраще враження під час ділових переговорів, враховуючи традиції тих чи інших країн; чого очікувати від персоналу середньої ланки — відповіді є, треба лише уважно проштудіювати книгу Б. Будзана.

Гадаю, оскільки сам автор тривалий час перебував серед представників великого бізнесу та відомих топ-менеджерів, то й писав книгу для керівників та чиновників вищого рангу. Утім поради стосовно управління, на мою думку, не менше потрібні і дрібному та середньому бізнесу. Адже в цю відносно молоду для нас царину потрапили, в силу різних обставин, колишні інженери та вчителі, військовослужбовці та люди без спеціальної освіти. В одного — добрі організаційні здібності, інший уміє домовлятися, а в наших реаліях це надзвичайно цінна риса, третій має велику силу волі та впертість, але розуміння багатьох правил організації роботи бізнесової структури бракує практично всім. Досі можна побачити, що нерідко персонал добирають за принципом «він хороший хлопець», «вона хороша дівчина», та й рідко коли керівник уміє створити мотивацію для ефективної роботи підлеглих. Навіть абеткова істина «продати важче, ніж виробити» дивує деяких наших бізнесменів...» Ще донедавна можна було почути міркування на кшталт «у нас не розв’язуються проблеми медичного забезпечення, бо у Верховній Раді мало лікарів». Є спроби довести, що керувати МОЗ України має менеджер, який зуміє ефективно розпорядитися фінансами, а не обов’язково людина, котра давала клятву Гіппократа, — але цих аргументів поки що не чують. Від цього потерпаємо всі. «Проблема ефективного розвитку кадрів для державного управління, для бізнесу, для регіонального керівництва продовжує бути суперактуальною. Треба визнати, що економічні й соціальні проблеми стоять сьогодні так гостро в Україні через те, що процеси необхідного реформування не мають високопрофесійного і патріотичного (вважайте ідейного) кадрового забезпечення», — слушно наголошує автор. 

Київ.