У рамках заходів, спрямованих на подальший розвиток законодавчого забезпечення розвитку реального сектору економіки, Інститутом законодавства Верховної Ради України проведено круглий стіл на тему: «Індекси рівня у системі програмування соціально-економічного розвитку України».
У роботі круглого столу взяли участь провідні вчені та спеціалісти, представники реального сектору економіки.
Засідання відкрив директор Інституту законодавства, член-кореспондент НАН України Олександр Копиленко.
З доповіддю щодо використання міжнародних порівняльних аналітичних досліджень (МПАД) у програмуванні соціально-економічного розвитку України виступив заступник проректора НТУУ «КПІ», д.е.н. Ігор Жиляєв. Доповідач привернув увагу присутніх до показників України в глобальному рейтингу конкурентоспроможності (89-те місце серед 139 країн світу) та запропонував напрями використання МПАД у формуванні системи електронного урядування України.
Модератор круглого столу — науковий консультант Інституту законодавства, д.е.н. Валерій Сергієнко навів приклади рейтингування ВНЗ і строкатості чинного нормативного поля у цій сфері відносин, акцентував увагу на недосконалості понятійного апарату і певних суперечностях, що містяться у МПАД.
Перший віце-президент ДННУ «Академія фінансового управління», член-кореспондент НАН України Олександр Власюк проаналізував стан методичного забезпечення програмування соціально-економічного розвитку територій та галузей і практику визначення рейтингів в Україні.
У виступах керівників підрозділів Академії фінансового управління — д.е.н. Валентини Плескач, к.е.н. Людмили Олейнікової, к.е.н. Ярослави Базилюк оприлюднено результати проведених цією установою наукових досліджень, передусім у сфері електронного урядування.
Аналізу стану інформаційної інфраструктури як складової Національної рейтингової шкали присвятив свій виступ директор Українського наукового центру розвитку інформаційних технологій, к.т.н. Валерій Поліщук. На його думку, 75-те місце України (із 142 країн світу), як і
69-те Індії чи 51-ше Китаю, в Індексі мережевої готовності 2011—2012 років (World Economіc Forum) не відповідає реаліям.
Ситуацію із впровадження кластерів в Україні (переміщення з 106-го на 119-те місце за період 2010/2011 та 2011/2012 років) висвітлив президент Міжнародної фун-дації сприяння ринку, к.т.н. Станіслав Соколенко. Його позиція щодо необхідності модернізації залучення міжнародних порівняльних досліджень для здійснення модернізації економіки знайшла підтримку з боку представника Спілки економістів України Юрія Степановича Тарана.
На думку д.е.н. Олександра Тищенка, пріоритетом національної політики модернізації сучасної України має стати розробка відповідних прогнозів, сценаріїв, стратегій. Доповідачем було представлено результати досліджень НДЦ індустріальних проблем розвитку НАН України у сфері регіонального рейтингування.
Світовим тенденціям, пов’язаним із попитом на фундаментальні порівняльні дослідження, присвятив увагу директор Державного фонду фундаментальних досліджень, д.е.н. Богдан Кияк. Зазначалося, що міждержавні співставлення дають змогу оцінити ступінь розвитку національної системи в контексті міжнародних трендів.
Завідувач міжгалузевої лабораторії з проблем формування та реалізації науково-технологічної політики Центру досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки НАН України, д.е.н. Олександр Попович зосередився на особливостях використання нових наукових знань, які є інформаційно відкритими та можуть бути верифіковані широким колом споживачів.
Актуальним проблемам удосконалення бізнес-середовища присвятив виступ д.е.н. Микола Пугачов. Висвітлено результати проведеного ННЦ «Інститут аграрної економіки» за власною методикою дослідження, яке базується на індикаторах будівництва. Під час подальшого обговорення к.е.н. Володимир Гриненко розповів про напрями вдосконалення дозвільної системи в будівництві за рахунок зменшення кількості дозвільних і погоджувальних процедур, скорочення часу їх проходження та переліку необхідних документів. Д.е.н. Наталія Ковтун, д.е.н. Анжела Ігнатюк, к.е.н. Вікторія Гура, які взяли участь у дискусії, на прикладі КНУ імені
Т. Шевченка зосередили увагу на методологічних аспектах проблеми використання МПАД — опрацюванні критеріального апарату, алгоритму залучення та додбору експертів. До обговорення долучилися також і наукові співробітники Інституту законодавства — к. ю. н. Інна Шатковська, Андрій Лапінський, Тетяна Кравцова.
На завершення д.е.н. Валерій Сергієнко повідомив про зміст доповіді, отриманої від завідувача. кафедри адміністративного права Одеської морської академії Бориса Бабина, щодо взаємозв’язку міжнародного та національного програмного регулювання процесів соціально-економічного розвитку.
Учасники дискусії підтримали необхідність підвищення транспарентності результатів аналітичних досліджень, упорядкування чинного нормативного поля в низці сфер реального сектору економіки.
