Учора Голова Верховної Ради України Володимир Литвин взяв участь у врученні дипломів спеціалістів та магістрів випускникам історичного факультету Київського національного університету ім. Т. Шевченка. 35 років тому глава українського парламенту сам закінчив цей факультет найпрестижнішого українського вузу. Тож зізнався нинішнім випускникам, що лише з часом усвідомлюється, що студентські роки — це найкраща пора життя. До речі, Голова Верховної Ради та його заступники історики за освітою.
Звертаючись до цьогорічних випускників факультету, більшість з яких народилися на зламі епох, В. Литвин наголосив, що сучасну історичну реальність ще належить оцінити, як і осмислити попередні періоди. За його словами, нині з’являються нові виклики, величезний масив нових документів, матеріалів, свідчень і це призводить до політизації науки. Тож перед істориками постає велика відповідальність. «Сьогодні історія є інструментом внутрішньої і зовнішньої політики, — вважає В. Литвин. — Особливо з огляду на те, що ми переживаємо фактично третій етап формування системи міжнародних відносин». Першим таким етапом, на його думку, був період після Першої світової війни, другий етап — після Другої світової війни, а на зламі епох відбуваються революції, і не завжди такі, що домінували в попередніх уявленнях. І як за таких обставин зберегти об’єктивність у практичній, викладацькій та науковій діяльності, — це, підкреслив В. Литвин, завдання для нинішніх випускників історичних факультетів. Глава парламенту побажав, щоб усі випускники відбулися за найвищими мірками — як науковці, викладачі, практичні діячі чи політики — і зберегли дух Шевченківського вузу.
На прохання журналістів Голова Верховної Ради прокоментував поточні політичні події. Ідею запровадження у Верховній Раді парламентських приставів, яка обговорюється у політикумі у зв’язку з протистоянням щодо мовного питання, В. Литвин назвав «мертвонародженою». Адже така ідея неодноразово обговорювалася, але так і залишилася на рівні розмов. «Це віддає певною дикістю, — сказав В. Литвин. — Треба в корені змінити проблему, повернутися до 100-відсоткової мажоритарної виборчої системи. Тоді найбільшими контролерами будуть люди, які знатимуть свого депутата, він працюватиме в окрузі й відповідатиме перед людьми, котрі довірили йому представляти їх інтереси. І не буде потреби вести розмову про сторожів у Верховній Раді».
Вихід із ситуації, що склалася у зв’язку із законопроектом про мови, Голова Верховної Ради бачить лише у рамках Регламенту та законів і закликає політиків спокійно та зважено підійти до цього питання. На його погляд, є декілька варіантів розв’язання проблеми: перший — завершити розгляд питання, щоб парламент визначився. Другий — направити законопроекти до профільного комітету на доопрацювання, або на повторне перше читання. Або ж повернути на доопрацювання суб’єкту права законодавчої ініціативи. А тим, хто критикує главу парламенту за те, що він не дав змоги прийняти у сесійній залі рішення щодо законопроекту про мови, В. Литвин порадив заспокоїтися. І пообіцяв: «Якщо вони не перестануть творити інсинуації з цього приводу, я тоді скажу правду, чому це відбулося у Верховній Раді, хто, з ким і про що домовлявся».
Коментуючи звернення опозиційних політиків до міжнародних структур щодо застосування санкцій до понад 50 українських високопосадовців у зв’язку з начебто переслідуванням опозиції, В. Литвин відзначив, що, на жаль, українські політики не відчувають себе самостійними і повноцінними. І таке звернення, на його погляд, — додаткове свідчення того, що Україна не є суб’єктом міжнародної політики, а її намагаються перетворити на об’єкт міжнародної політики. Бо в такий само спосіб інша група політиків може звернутися до іншої групи країн.
Голова Верховної Ради України Володимир Литвин вручає диплом з відзнакою магістра випускнику історичного факультету Київського національного університету ім. Т. Шевченка Василю Вакуленку.
Фото Олександра КЛИМЕНКА.
