Кожен, хто хоч трохи цікавився історичним минулим нашої планети та істотами, котрі її тоді населяли, знає або чув про скам’янілі рештки динозаврів, молюсків, які нині експонуються у палеонтологічних музеях.
А от киянам і до музею не треба йти: для цього достатньо спуститися ескалатором у метро, де в облицювальних плитах кількох станцій можна побачити німих свідків ери динозаврів. Чи не найяскравіші скам’янілості — на станції «Університет». Це — амоніти (Ammonoіdea) — хижі головоногі молюски (родичі сучасних восьминогів), які жили 65—400 млн. років тому (від девону до крейди) у палео-морях. Найвідоміший із них, якому близько 150 млн. років, — саме тут.
Стіни цієї станції вкриті облицювальним камінням, привезеним з Криму — коричнево-червоними пізньоюрськими мармурованими вапняками (псевдомармуром, а не мармуром — метаморфічною породою) з великим умістом органіки.
Найбільший зріз амоніту — діаметром майже 20 см — розташований ліворуч унизу під бюстом Максима Горького. Поруч, на тій само плиті — два трохи менші молюски. Добре можна роздивитися камери «равликів», які закручуються у спіраль. Центр найбільшого амоніта заповнений породою: камінь розпиляли не ідеально по центральній площині раковини.
Уважно оглянувши інші стіни цієї станції, ще знайдете скам’янілості амонітів і їхніх родичів белемнітів. Тут — найбільше древніх скам’янілостей, але також їх можна знайти і на «Арсенальній» та в облицюванні фойє станції «Палац спорту».