Короткий навчальний рік закінчився. Саме час подумати про літній відпочинок, а може, й підробіток. Студенти провідних вузів Києва розповіли «Голосу України», де вони збираються працювати влітку і які умови їм для цього потрібні.
Анелія Черняк, КНЕУ: «Я закінчую перший курс і досвіду не маю, тому за спеціальністю працювати ще не зможу. Бракує знань. Влітку хотіла б стати консультантом у магазині. Це буде моя перша робота — простий і гарний спосіб отримати кишенькові гроші для здійснення маленької мрії. Хочу бути фінансово незалежною від батьків. Шукати роботу ще не пробувала: була зайнята сесією. Робитиму це в Інтернеті. Може, і знайомі підкинуть ідею. Зарплату хотіла б близько 2 тисяч гривень. Готова працювати весь тиждень — влітку вільного часу море! Ніколи не стану членом колективу, в якому панує напружена атмосфера або складні відносини з керівництвом».
Володимир Лоза, КПІ: «Досвід роботи у мене вже є (колись працював у київському видавництві). Був і менеджером, і дизайнером, і верстальником. Тоді роботу не шукав — вона сама мене знайшла. Через це мене виключили з вузу на першому курсі: надто мало уваги приділяв навчанню. А цього року я знову вступив — другий раз у перший клас. Мрію купити мотоцикл, для цього можу працювати хоч сім днів на тиждень. Щодо вимог, одна є: шеф повинен давати шоколадку. Я працюю за їжу (сміється. — Авт.).
Наталія Радзивільчук, КНУ імені Тараса Шевченка, Інститут журналістики: «Цього року їду на літо до Америки. Працюватиму там хаускіпером. Вакансію знайшла через освітню компанію. Основна мета — не лише заробляння грошей, а й отримання цікавих вражень. Хочу побачити нову країну плюс удосконалити розмовну англійську. Шукатиму там ще одну роботу для більшого заробітку. Загалом працюватиму по 40 годин на тиждень. Нізащо не погоджуся працювати там, де принижують мою гідність».
Олександр Котов, КПІ: «Я вже працюю, хоч і не за спеціальністю. Обіймаю кілька посад: адміністратор, старший експедитор, старший продавець. Поєднувати важко, тому на сесії очікував найстрашнішого. Роботу допомогли знайти добрі друзі. Якби пішов на літо десь підпрацьовувати, то хотів би мати фіксований робочий день. Гнучкий графік, коли тебе можуть викликати в будь-який момент, — не для мене. Також ніколи не погоджусь ходити в якійсь корпоративній формі. Це позбавляє індивідуальності».
Ігор Мартиненко, КНУ театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого: «Хочу бути активним під час Євро-2012, бути в епіцентрі подій і висвітлювати це свято футболу. Моя парафія — спортивна журналістика. На одному з каналів веду новини спорту, влітку робитиму те саме, можливо, дещо розширивши свою діяльність. Гроші на даний момент неважливі. Пріоритетом для мене є досвід. Кожному хочеться поваги з боку роботодавця та сприятливого мікроклімату в колективі. Коли йдеться про літо, ще бажано мати кондиціонер у приміщенні».Розпитувала Ірина КРАСУЦЬКА.
