Десяте засідання Міжпарламентської комісії зі співробітництва Верховної Ради України і Федеральних Зборів РФ

Вступне словоГолови Верховної Ради України Володимира ЛИТВИНА

Високошановний Сергію Євгеновичу!

Шановні колеги!

Від імені делегації України дякую воронежцям за щирий і теплий прийом.

Прелюдією до україно-російського парламентського форуму стало відвідування заводу,  наша із Сергієм Євгеновичем зустріч із воронежцями українського походження в Місцевій національно-культурній автономії українців. Ми познайомилися з дітьми, з молодими, динамічними, діловими й відданими Росії громадянами, яким не менш дорога Україна та їхнє українське коріння. Тому від душі дякуємо місцевим державним інститутам, які щиро й без формалізму підтримують культурно-освітні прагнення й потреби українців Воронежа.

Підкреслю особливий характер і винятковість нашої нинішньої зустрічі.

По-перше, це десяте, ювілейне засідання україно-російської Комісії.

По-друге, Комісія вперше проводиться під головуванням спікерів обох парламентів. Підвищення статусу Комісії — важливе й очевидне свідчення зростаючої довіри й поваги між законодавчими гілками наших держав, пріоритетності україно-російських відносин у системі міжпарламентських зв’язків України та Росії.

По-третє, примітно й місце проведення засідання. Уперше в практиці роботи Міжпарламентської комісії ми вийшли за межі наших столиць. Упевнений, нова «географія» зустрічей дасть змогу змінити якість, формат і коло учасників за рахунок залучення депутатів регіонального й муніципального рівнів, підсилити практичну складову рішень Комісії. Наші зустрічі, так би мовити, сходять з високого міждержавного п’єдесталу, і приходять до людей у регіонах, для яких україно-російські відносини наповнені конкретним, практичним, а не тільки політичним змістом.

Рішення проводити засідання в регіонах, яке ми із Сергієм Євгеновичем спільно прийняли в Києві в лютому цього року, продиктоване самим життям. Сьогодні міжрегіональне співробітництво між Україною та Росією довело, що це — найбільш плідний і перспективний напрям двосторонньої взаємодії. Про це свідчать численні контакти керівництва й ділових кіл регіонів з обох сторін, помітне поглиблення робочих зв’язків між місцевими господарюючими суб’єктами, зростаюче число міжрегіональних форумів та інших спільних заходів.

Зростаюче значення й роль міжрегіонального партнерства відзначається й у рамках двостороннього політичного діалогу на вищому рівні. Зокрема, про це йшлося під час недавньої зустрічі президентів України та Росії в Москві 15 травня. У цьому контексті я бачу місію парламентів у глибокому аналізі наявних і потенційних проблем на шляху поглиблення співробітництва між регіонами, а також у створенні максимально сприятливих законодавчих умов для двостороннього механізму взаємодії.

Аналогічне завдання стоїть перед нами й в іншій перспективній галузі співробітництва — кооперації у високотехнологічних сферах. Прагнучи модернізувати національну економіку, зберегти, і в ідеалі розширити сегменти світового ринку, де високотехнологічна продукція наших країн може конкурувати з товарами передових країн, ми просто зобов’язані взаємодіяти й працювати на загальний результат, від якого виграє і Україна, і Росія. Іншого вибору в нас немає. Зайва впевненість у самодостатності може занадто дорого коштувати. Це може призвести до величезних витрат у виробництві й, в умовах стрімкого наукового прогресу, до втрати конкурентоспроможності продукції, заповнити яку буде вкрай складно й практично неможливо.

Це стосується космонавтики, атомної енергетики, нанотехнологій, авіа- та кораблебудування, точної механіки, іншими словами, усіх тих сфер, за якими величезний потенціал і майбутнє промисловості. Головне — не втратити наявні, або, точніше кажучи, можливості, що збереглися на даний момент.

Важливо, що розуміння серйозності цієї проблеми є з обох наших сторін. Свідчення того — присутність тут представників урядів України та Росії, які курирують високотехнологічний сегмент економік наших країн, відомих фахівців у сфері авіабудування, а також те, що засідання відбувається у Воронежі, одному з найбільших центрів російського авіабудування, де вже реалізується спільний україно-російський проект з виробництва Ан-148. Сподіваюся, що в найближчому майбутньому реалізовуватиметься й один з особливо перспективних спільних проектів — будівництво літаків Ан-70.

Шановні колеги!

Час потребує від нас прагматизму, більше справ і менше слів. Майже сто років тому тридцятий президент США Кальвін Кулідж промовив фразу, яка стала крилатою в усьому світі: «Справа Америки — робити справи». Упевнений, що настав час взяти на озброєння гасло: «Справа України і Росії разом робити справи». Я вважаю цю формулу доречною та перспективною для всього комплексу україно-російських  відносин, для наших урядів і парламентів, для наших підприємців, і за великим рахунком, для наших народів. В останні роки наші відносини потонули в словах — часто сказаних зопалу, з розрахунку політичної тактики, або у відповідь у словесній дуелі. Глибоко переконаний, що в україно-російських відносинах час припинити «робити слова», і почати «робити справи». На відміну від слів, справи не девальвуються й працюють на людей, працюють на наші країни, працюють на перспективу. Переконаний, що саме в такому руслі триватиме наше ювілейне засідання Комісії, і ми одержимо від високих представників наших урядів і від експертів ділові орієнтири для парламентської складової двостороннього співробітництва у високотехнологічних галузях.

Своєчасною вважав би й серйозну реанімацію робочої групи Міжпарламентської комісії з розвитку співробітництва між Україною та Російською Федерацією у високотехнологічних і наукомістких галузях, у тому числі в сфері авіації та космонавтики. Її створення було передбачено ще в листопаді 2010 року в Києві Протоколом дев’ятого засідання Комісії. Тісна взаємодія робочої групи з виконавчою владою й зацікавленими підприємствами дала б можливість розв’язати застарілі проблеми, і вдосконалити правові основи співробітництва двох країн у сфері компетенції групи.

Важливим елементом ефективності роботи україно-російської Міжпарламентської комісії вважаю плановість і регулярність проведення її засідань. Сьогодні для цього створено, на мою думку, оптимальні умови. Добре, що ми сьогодні визначимо дату й місце проведення наступного форуму. Гадаю, що це можна буде зробити у вересні. Це дозволить не тільки заздалегідь готуватися до запланованої зустрічі, а й у період між засіданнями розбудовувати механізми взаємодії усередині Комісії. До того ж атмосфера постійності й діловитості, поза сумнівом, позначиться на авторитеті Міжпарламентської комісії зі співробітництва, підтвердить її дієвість як одного з інструментів міждержавного діалогу.

Дорогі колеги!

Перед нами сьогодні стоять досить складні, але цілком реальні та здійсненні завдання. І ми, я переконаний, їх розв’яжемо. Тому дозвольте побажати всім нам успіхів і результативності!

Дякую за увагу.

Голова Верховної Ради України Володимир Литвин, Голова Держдуми Федеральних Зборів Російської Федерації Сергій Наришкін.

На передньому плані (зліва направо): Кирило Куликов, Ірина Геращенко, Петро Порошенко, В’ячеслав Богуслаєв.

Фото Анастасії СИРОТКІНОЇ.