У фермерському господарстві «Коник» села Сторожниця біля Ужгорода на 29 гектарах яблуневого саду встановлювали протиградову сітку (на знімку). Сюди запозичити досвід приїхали представники провідних садівничих господарств з багатьох регіонів: Київщини, Криму, Вінниччини, Буковини, Хмельниччини... Запросили й представників деяких господарств із об’єднаної Європи, що спеціалізуються на новітніх технологіях, а також науковців з київських академічних інститутів і Ужгородського національного університету.
Щодо сітки, то як пояснили фахівці, на Закарпатті чи не кожен другий рік бешкетують сильні градобої. Страхові компанії не беруться «супроводжувати» вирощування продукції без спеціального захисту садів. Як розповів Олександр Матвієць, завідувач Закарпатського опорного пункту академічного Інституту водних проблем і меліорації, — високоефективне садівництво потребує чималих коштів, тому необхідно звести до мінімуму всі ризики.
— «Коник» — одне з провідних господарств України. Його господар Василь Мелеш вирішив запровадити сучасні технології, — продовжує Олександр Матвієць. — Ми зв’язалися з італійською фірмою, фахівці якої у короткий термін змонтували протиградову сітку. Такі сітки дуже поширені в Італії, Німеччині, інших країнах Євросоюзу. Це необхідно впроваджувати, якщо хочемо вести високорентабельне садівництво і мати прибуток.
В Італії фермери вкривають до 80 відсотків садів протиградовими сітками. До того ж такі нескладні маніпуляції вберігають не тільки від граду. «Це не просто сітка, а комплексний захист саду від багатьох шкідників та від сонця, — зауважив Сергій Коник, представник італійської фірми, — завдяки цьому можна вдвічі зменшити хімічну обробку фруктових дерев, що відповідно поліпшує й екологічну ситуацію».
Термін експлуатації протиградової сітки — від 7—8 до 20 років. Зарубіжні фахівці розробляють кілька проектів для фермерських господарств з інших регіонів України, які хочуть перейняти прогресивний досвід закарпатців.
У фермерському господарстві «Коник» сіткою покрили 29 із 150 гектарів. Як кажуть фахівці, сади накривають частинами і в об’єднаній Європі, раціональніше з фінансового боку.
Демонстрували садоводам та фермерам й інші технічні новинки, які оптимізують роботу в садах та на полях. Зокрема, спеціальну автоматизовану метеостанцію, дані з якої отримують через комп’ютер з будь-якої точки світу. Можна робити прогноз погоди для саду, дізнаватись про такі параметри, як вологість ґрунту, які шкідники можуть бути в саду чи на полі, які хвороби загрожують рослинам. Завдяки такій метеостанції зменшується пестицидне навантаження, оптимізується система захисту, задається програма водного балансу (коли і як поливати тощо).
Як розповів Андрій Мелеш, заступник директора господарства «Коник», за технологією високоінтенсивного садівництва яблуневі саджанці вже на другий рік починають плодоносити, у повне плодоношення сад вступає на четвертий рік, яке триває до двох десятиліть. Що цікаво — найбільше споживачів закарпатських яблук, а також картоплі, — на Одещині, незважаючи на причорноморські сади і те, що неподалік Молдова.
За оцінками європейських фахівців, садівництво в Україні перебуває поки що на початковому етапі щодо впровадження сучасних технологій. Ще бракує хороших розсадників, належного рівня агрономічного та іншого забезпечення. Проте сади ФГ «Коник» — виняток. Василь Мелеш роками запрошує до себе голландських агрономів, переймає найновіший досвід інших країн. Тому його сади й поля під пшеницею і картоплею мають справжній райський вигляд!..
Ірина БРЕЗА, Василь НИТКА.
