Напередодні парламентських виборів політичне життя на місцях активізувалось. Можливо, зовні це не так помітно, бо бурхливих політичних акцій, яскравих справ та масових зібрань не побачиш. Як правило, все обмежується невеликими протестними виступами з боку активно налаштованого ВО «Свобода», на які регіонали, проти кого саме і спрямовані такі кампанії, вже практично перестали реагувати. Та попри це внутрішньопартійне життя в передчутті нових виборчих перегонів починає набирати обертів. І відчути це можна насамперед у сесійних залах багатьох місцевих рад.

Приклад столиці наслідують на місцях

Обласна рада навіть зібралась на позачергову сесію, аби виділити кошти для проведення виборів у Теофіпольському мажоритарному окрузі. Там потрібно замінити депутата, котрий пішов із життя. Здавалося б, цілком стандартна процедура. Але обома сторонами, як провладною, так і опозиційною, вона одразу була розцінена як шанс випробувати свої сили перед початком основних політичних баталій.

Опозиціонери одразу зауважили, що задовго до самих виборів процедура розпочалась із порушення закону. Зокрема, чи не вперше в обласній раді заговорили про те, що депутати почали голосувати чужими картками.

Можливо, своєрідна партійна дисципліна в лавах регіоналів просто змусила обласних депутатів придивитись до досвіду столичних колег. Бо особливих причин для наслідування немає. Перевага в обласній раді й без того належить саме ПР. Та й під час згаданої сесії їх голосів було більше, аніж достатньо, щоб прийняти необхідне рішення. Тому й голосування чужими картками швидше нагадувало політичне зухвальство, аніж практичну доцільність.

Однак приклад згори виявився більше, ніж переконливим, і для голови обласної ради Миколи Дерикота, котрий на зауваження бютівців щодо такої процедури раптом заявив: норми закону, котра б прямо забороняла таке голосування, нема, тож і він не збирається будь-яким чином впливати на цей процес. Навряд чи цей крок зможе додати авторитету обласній раді. Зате регіонали не просто продемонстрували, а й самі ще раз переконались у тому, що позиція вседозволеності цілком допустима. Вона не викликає ні суспільного опору, ні осуду.

Натомість опозиціонери, попри їхнє бажання демонструвати зразки конструктивної критики і акцентувати увагу на проблемних питаннях, поки що не справляють враження справді дієвої і рішучої сили, готової протистояти своїм опонентам.

Опозиційні ряди рідіють

Навпаки, бютівцям доводиться справлятись як із зовнішніми ударами, так і тими, що підкошують їхні ряди просто зсередини. Ще під час прийняття облрадою цьогорічного бюджету, фракція «БЮТ-«Батьківщина» вирішила не голосувати за нього. Однак шестеро її представників таки не виконали цієї вказівки, тож усі вони через цей вчинок були виключені з фракції.

Але далеко не всі опозиціонери чекали на виключення. Дехто сам написав заяву про вихід із фракції, тож кількість тих, хто так чи інакше залишив її лави в обласній раді, вже наближається до десятка. А одна з обраниць вирішила взагалі скласти з себе депутатські повноваження. Щоправда, почути про це від неї самої, як і про можливі причини, не вдалось, адже в залі вона була відсутня. Зате колеги намагались пояснити такий вчинок тим, що жінка відчуває тиск із боку влади. Та наскільки все це відповідає реаліям, не з’ясувати.

А між тим самі бютівці намагаються пояснити втрату своїх бійців якраз тим, що ті на своїх посадах відчувають якщо не відверті, то завуальовані тиск та погрози з боку провладних структур.

Усі ці процеси практично копіюються і в Хмельницькій міській раді. Хоча саме в ній важко було б звинувачувати як голову, так і депутатську більшість у тискові саме на бютівців. Бо ж саме вони й належать до опозиційної партії. Когось із депутатів виключали з фракції за «зраду партійних інтересів», а хтось сам написав заяву про вихід. При цьому ніхто з «вихідців» не визнає себе зрадником. Навпаки, дуже часто лунають пояснення, мовляв, депутати не хочуть мати будь-яке політичне забарвлення, а готові працювати лише на благо своєї громади. Наче на доказ того в Хмельницькій міськраді вчорашні бютівці організували депутатську групу «За добробут хмельничан», котра вже налічує дев’ять осіб.

Та, напевно, найгучнішим був прецедент у Нетішинській міській раді. Там на позачерговій сесії міськради дві третини депутатів проголосували за дострокове припинення повноважень міського голови. Але з чийого боку був тиск, сказати важко. Адже ще рік тому Хмельницька обласна організація «Фронту змін» оприлюднила заяву, що партія спільно з депутатами Нетішинської міської ради ініціюватиме висловлення недовіри міському голові Ользі Омельчук і вимагатиме її відставки. При цьому голова балотувалась на цю посаду саме від цієї партії.

Тоді ж у відповідь депутати нетішинського осередку партії оприлюднили в ЗМІ свою заяву. В ній йшлося про те, що осередок підтримує і підтримуватиме курс міського голови. Але тепер «фронтівці» разом із ВО «Свобода» та «Батьківщина» чомусь визнали, що діяльність міського голови була спрямована на розкол опозиційних сил, і відправили її у відставку.

В єдності — сила. Але чия?

Натомість регіонали демонструють єдність своїх рядів. Допоки нетішинські опозиціонери з’ясовували стосунки між собою, в кабінеті міського голови вже з’явився представник регіоналів. Спочатку повноваження тимчасового виконуючого обов’язки міського голови взяв на себе секретар міськради. Потім на сесії на посаду першого заступника голови також було запропоновано регіонала, позаштатного радника голови ОДА. Хоча міські обранці не підтримали кандидатуру, це не завадило йому стати помічником виконуючого обов’язки міського голови. А після цього з’явилось і розпорядження в. о. голови про призначення кандидата виконуючим обов’язки першого заступника очільника міста.

Регіонали не приховують своїх намірів отримати перемогу на позачергових виборах до обласної ради в Теофіпольському окрузі. Наприкінці травня пройдуть вибори ще двох сільських голів — у Красилівському та Полонському районах. В одній сільський голова помер, в іншій — написав заяву про звільнення. Цікаво, що на минулих президентських виборах в обох селах перемогла Тимошенко з відповідною кількістю голосів у 65 та 56 відсотків. Чи підтвердиться вибір селян на користь опозиційних сил тепер, покаже час.

До того ж не зупиняється процес перетікання депутатів із різних сил до провладних. Дедалі тіснішими стають обійми ПР та «Сильної України». Об’єднання в столиці одразу ж відгукнулось кадровими призначеннями на місцях: у голови ОДА вже з’явився новий заступник із «сильноукраїнців».

Хоч би хто і хоч би як ставився до подібних об’єднань, не можна не зважати, що вони не руйнують, а додають сил провладним структурам. Натомість в опозиційних лавах, попри всі гучні заяви про наміри діяти спільно, конструктивної єдності не видно. Все це позначається на настроях виборців. Люди дедалі менше говорять про прихильність до тієї чи іншої політичної сили. Тож на виборах, швидше за все, не стільки боротимуться політичні партії, як позначатиметься така складова суспільного процесу, як супротив чинній владі.

 

Хмельницький.

Мал. Олексія КУСТОВСЬКОГО.