Мовне питання: дискусія до крові....

Хоча з початком вечірнього засідання народні депутати продовжили розгляд законопроектів у другому читанні, проте в сесійній залі та кулуарах парламенту відчувалося, що всі очікують мовного питання. Зрештою, після того, як представники більшості стали на чатах біля столу президії, представники опозиції оточили трибуну та висловили головуючому вимогу про оголошення перерви. По її завершенні В’ячеслав Кириленко («НУ-НС») висловив від імені об’єднаної опозиції вимогу про зняття з розгляду всіх мовних законопроектів. Саме цю пропозицію головуючий і поставив на голосування першою, однак її очікувано не було підтримано. Відтак глава парламенту запропонував народним депутатам перейти до розгляду всіх законопроектів, які стосуються мовного питання. Щоправда, В. Кириленко відразу ж заявив про зняття з розгляду законопроекту про заборону звуження сфери застосування української мови (реєстр. №9059). 

«Ми знімаємо законопроект, який внесено за інших обставин два з половиною роки тому, і закликаємо зробити це тих, хто не на словах, а на ділі дбає про спокій у державі і про український народ, а не про нагнітання істерії, збурення в суспільстві, збурення в головах і протистояння, яке неодмінно виникне, якщо сьогодні більшість ухвалить провокаційний законопроект про мови», — заявив він.

Натомість один з авторів законопроекту про засади державної мовної політики (реєстр. № 9073), народний депутат Вадим Колесніченко, наполягаючи на ухваленні власного законопроекту, заявив, що цього вимагають положення ратифікованої українським парламентом Європейської хартії регіональних мов або мов меншин, зокрема, стосовно права на отримання освіти рідною мовою, особливо в межах територій, на яких поширена регіональна мова. Він також заявив, що законопроект про засади державної мовної політики відповідає висновкам та рекомендаціям Ради Європи, Європарламенту, ОБСЄ. При цьому В. Колесніченко запевнив, що законопроект не тільки не загрожує конституційному державному статусу української мови, а й захищає цей статус, оскільки в документі зазначено, що «жодне з положень цього закону про заходи щодо розвитку, використання і захисту регіональних мов або мов меншин не повинне тлумачитись як таке, що створює перешкоди для використання державної мови».

Ще один законопроект — про внесення змін до Закону України «Про дошкільну освіту» (щодо організації навчально-виховного процесу) представила народний депутат Катерина Самойлик (КПУ).

Під час обговорення дискусія здебільшого точилася довкола законопроекту, представленого В. Колесніченком. Зокрема, голова Комітету Верховної Ради з питань культури і духовності Володимир Яворівський повідомив, що члени комітету ухвалили рішення про відхилення цього документа. При цьому він заявив, що мовне питання розкручується на «дуже фальшивій базі» — неофіційному перекладі Європейської хартії, оскільки його офіційно не завірено Міністерством закордонних справ. Це й стало причиною того, що словосполучення «міноритарні мови» в хартії фактично замінено на «регіональні мови», що спотворило її головну ідею, яка полягає в «захисті історичних регіональних або міноритарних мов Європи, декотрим з яких із плином часу загрожує зникнення». В. Яворівський також повідомив, що проти ухвалення законопроекту №9073 виступають фактично всі експертні та офіційні установи, зокрема, профільні інститути, Академія наук України та Міністерство фінансів.

В. Каплієнко зазначив, що вартість цього законопроекту оцінюється від 3 до 5 мільярдів гривень на рік. А от Петро Цибенко сказав, що фракція Компартії підтримує законопроект Вадима Колесніченка, бо хоч він і не вирішує мовної проблеми в Україні, та це крок вперед у правильному напрямку. А загалом КПУ виступає за те, щоб в Україні були дві державні мови — українська і російська.

Зрештою, коли обговорення законопроекту вже майже завершилося та із заключним словом виступав В. Колесніченко, розпочалося фізичне протистояння між представниками опозиції та фракції Партії регіонів. Зважаючи на це, Голова Верховної Ради В. Литвин оголосив про закриття вечірнього засідання. А протистояння в сесійній залі завершилася викликом до будівлі парламенту швидкої допомоги, оскільки в ході сутички бютівцю Миколі Петруку розбили голову.