За роки незалежності попит на диплом морського фахівця, на щастя, не знизився, хоча флот значною мірою втрачено. Київська державна академія водного транспорту імені гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного за останні 15 років збільшила набір до семи тисяч слухачів. Нещодавно створена Херсонська державна морська академія успішно готує плавальних і суднобудівних фахівців.
Ці ВНЗ і морські університети в Одесі, Севастополі разом з їхніми дочірніми підрозділами щорічно випускають «армію» професіоналів. На превеликий жаль, абсолютна більшість випускників змушені працювати на чужий прапор (хочеться вірити, це тимчасово).
Як зберегти високий рівень підготовки (особливо рядового складу), статус морської держави? Як забезпечити плавальною практикою курсантів? Де брати кадри для академій? Де працевлаштовувати випускників? Як забезпечити соціальним пакетом уже працюючих на інші держави співвітчизників?
Питання архіважливі й їх необхідно вирішувати, не чекаючи закінчення світової кризи.
Професіонали дедалі гучніше говорять про необхідність реформування системи підготовки і дипломування моряків України. Можновладцям треба не відписуватися, а прислухатися до думки досвідчених і знаючих.
У структурі Міністерства інфраструктури є інститут післядипломної освіти працівників морського й річкового флоту.
А чому він досі не відповідає за післядипломну підготовку й дипломування фахівців? Чому Україна втрачає судноводіїв по річці Дунай?
Костянтин ЛИХОГЛЯД, старший механік.
Одеса.
