Зазвичай вважається, що село — периферія. Але є села, які почуваються центром світу. Така в Олександрівському районі Розумівка. Іноді її називають перлиною області, і це, мабуть, без перебільшення. Вона доглянута — як лялечка. Ми поскаржилися на погані дороги. «Е, дозвольте! — заперечив сільський голова Микола Христенко. — Погані — це не наша зона відповідальності. Наша дорога — ось вона, рівний асфальт!».
Микола Васильович — справжній хазяїн. Він гордо показав нам сільську бібліотеку. Здається, саме вона є центром села. Тут установлено й підключено до Інтернету два комп’ютери, і люди, не тільки молоді, більше не почуваються відірваними від світу. При школі — народний краєзнавчий музей, де нам провели відмінну екскурсію.
В області 17 архітектурних пам’яток загальнодержавного значення. 15 із них у Кіровограді, один у Розумівці. Це історико-культурний заповідник родини Раєвських і Свято-Хрестовоздвиженська церква, побудована в 1833—1855 роках. Колись тут був маєток генерала від кавалерії Ніколая Раєвського, героя війни 1812 року (знаменита «батарея Раєвського» на Бородінському полі). Він дружив із Пушкіним — в того були романтичні стосунки з однією із дочок генерала, поет бував у Розумівці. Тут Раєвського й поховано, в підвалі храму, у фамільному склепі.
У часи загального атеїзму храм служив складом для зерна, отрутохімікатів. У 1965-му знесли куполи і зруйнували дзвіницю. Один дзвін не дався в руки атеїстів, скотився пагорбком у ставок і досі там лежить.
Настоятеля храму нам показали: якийсь чоловік укочував землю ручним котком. Це й був протоієрей Михаїл (на знімку). Він розповів: «Після повернення церкви до істинного призначення ми звели куполи. Стежимо за парком, разом із співробітниками заповідника висаджуємо квіти, дерева. Щоб було все красиво й по честі».
Після закінчення Одеської духовної семінарії в 2003 році він отримав тут прихід. Його дружина працює в сільському дитсадку. Шість років тому заклали дзвіницю й торік урочисто освятили. Отець Михаїл любить працювати на землі, це приносить радість і блаженство, каже він.
На деяких сайтах це місце називається «Малороссийской усыпальницей Раевских». Але на тих сайтах не згадують ще одну усипальницю. Під Розумівкою поховано отамана Миколу Скляра — одного із прототипів Чорного Ворона з роману Василя Шкляра. Чорний Ворон загинув тут у бою з будьонівцями восени 1920 року. Могилу не раз зрівнювали із землею, але тепер її відроджено. Два хоробрі кавалеристи, Ніколай і Микола: один служив імперії, інший з нею воював, а тепер обоє мирно спочивають в одній землі...
Тут місця навдивовижу красиві, а до Кіровограда недалеко, і щоразу обласне начальство гостей везе. Для них у лісопарковій зоні обладнано спеціальне місце, де є все для культурного відпочинку. Утім, цим можуть користуватися й жителі Розумівки. Пробачте за прозу, ми тут знайшли розкішну громадську вбиральню — таких навіть на Хрещатику немає! Справді, не бігати ж гостям у лісопаркову зону. Та й ліс тут — місце майже священне, його зберігають у чистоті й первозданності. Адже якщо вже ти живеш у центрі світу, отже, на тобі й відповідальність за його благоустрій.