Сьогодні на Личаківському цвинтарі проведуть в останню дорогу директора Львівської національної галереї мистецтв, Героя України Бориса Григоровича Возницького. 
Дорогою до Золочівського замку 23 травня він знепритомнів прямо за кермом службового «ВАЗ-2104» — через серцевий напад. Авто 86-річного Возницького виїхало на зустрічну смугу і зіткнулось з рейсовим автобусом.
«Його робота на посаді директора Галереї мистецтв була своєрідним промислом Божим, попри поважний вік він був надзвичайно молодим та працездатним, міг без проблем згадати номери архівних фондів, численні дати чи факти», — каже Оксана Козинкевич, директор Львівського Палацу Потоцьких.
Борис Возницький народився 1926 року в Дубенському районі Рівненщини. Пізнав лихоліття війни — служив у радянському штрафбаті та в УПА. У 1960—1962 роках був заступником директора Музею українського мистецтва у Львові, а з 1962-го — його директором. Під керівництвом Возницького Музей отримав статус Національного. Завдяки його зусиллям було відреставровано замки в Олесько, Золочеві, Підгірцях, Свіржі. 
Він є засновником численних музеїв — першодрукаря Івана Федорова, Шашкевича, «Русалки Дністрової», Пінзеля, найдавніших пам’яток Львова. У часи атеїстичної пропаганди Возницький організовував експедиції у зачинені церкви, розшукував старі ікони та передавав на реставрацію. За неповними підрахунками, він врятував 36 000 творів мистецтва.